День пам’яті апостола Фоми

6/19 жовтня Православна Церква вшановує пам’ять святого апостола Фоми.

Апостол Фома був родом із міста Панеади, що розташовувалося в Галілеї (північна частина Палестини). Коли він почув проповідь Іісуса Христа, то пішов за Ним, і Господь обрав його в число дванадцяти апостолів.

Після воскресіння Христового апостоли розповіли Фомі, що Господь воскрес. Однак Фома сказав, що не повірить їм до того часу, поки не побачить Христа на власні очі та не торкнеться до Його ран.

Через вісім днів після воскресіння Господь явився Своїм учням. Він сказав Фомі доторкнутися до його рук та ребер.

Коли Фома це зробив, то вигукнув: «Господь мій і Бог мій». Ця подія є визначною, вона свідчить про те, що Господь воскрес у тому ж тілі, в якому прийняв смерть на хресті.

Після зішестя Святого Духа на апостолів Фомі випав жереб йти з проповіддю Євангелія в Індію. Під Індією древні письменники розуміли всі багаті південно-азійські країни.

Апостол відправився туди з купцем Аваном, видавши себе за архітектора. Аван же за наказом індійського царя Гундафора шукав у Палестині вмілого будівничого для спорудження царського палацу.

По дорозі Фома з Аваном в деякому місті потрапили на бенкет з нагоди одруження дочки царя. Там Апостола вдарив по обличчю виночерпій, бо Фома не веселився. Тоді Фома побажав виночерпію, щоб Господь відплатив йому за це і щоб пес тягнув ту руку, яка вдарила його. Так і сталося. Того ж дня виночерпія вбив лев. Його праву руку на бенкет приволік чорний пес і кинув перед гостями. Всі присутні дуже злякалися, а про Фому доповіли царю.

Після бенкету цар попросив Апостола благословити його дочку та її чоловіка. Фома повчав молодят зберігати невинність і покинув палац. Після цього їм явився Господь і сказав дотримуватися того, що заповідав Апостол.

Цар довідався, що молодята вирішили зберігати цноту, розлютився на Фому і наказав схопити його. Однак Фома в той час вже плив морем.

Коли Апостол прибув до Гундафора, той вручив йому багато золота і показав місце для будівництва палацу. Фома узяв золото і роздав його бідним.

Через два роки цар поцікавився, чи готовий палац. Фома відповів, що залишилося спорудити лише дах. Тоді цар прислав Фомі ще багато золота. Апостол знову роздав його бідним і продовжував навертати до істинної віри язичників.

Невдовзі цар покликав Фому і наказав показати йому палац. Апостол сказав царю, що за життя палац він побачити не зможе, а лише тоді, коли перейде у вічність. Цар розлютився і наказав ув’язнити Фому та Авана, щоб пізніше обох убити.

Раптом помер брат Гундафора. Ангел Божий взяв його душу в Царство Небесне і показував їй там різні обителі. Один із палаців дуже сподобався його душі й вона захотіла бути у ньому. Але Ангел сказав, що ця обитель належить її брату. Тоді душа почала просити дозволу повернутися на землю, аби купити її у брата.

Ангел повернув душу в тіло, і брат Гундафора ожив. Він почав просити царя віддати йому палац у Царстві Небесному. Однак цар не погодився і сказав, що в них є архітектор, який може спорудити і йому такий самий палац. Після цього Гундафор випустив Фому та Авана з в’язниці й прийняв Святе Хрещення.

На третій день після Успіння Богородиці ангел переніс апостола Фому на місце Її погребіння. Він дуже сумував, що не прибув вчасно. Тоді апостоли вирішили відкрили гробницю Пресвятої Діви. Коли вони це зробили, то Богородиці там не знайшли. Так відкрилося, що Матір Божа воскресла та була взята з тілом на Небеса.

У Каламідській країні Фома навернув до Христа Мигдонію, дружину царського улюбленця, а через неї і Тертіану – дружину царя Муздія. Ці жінки відмовилися від співжиття зі своїми чоловіками. За це цар віддав Фому на катування.

Апостола клали на розжарене залізо, кидали в розпалену піч, але це не заподіяло йому шкоди. Потім Фому повели на поклоніння ідолу Сонця, але ідол розтанув як віск. Багато людей тоді увірувало в Христа, а серед них і син царя Азан.

Після цього цар наказав воїнам вбити Фому списами. Коли вони вели Апостола на місце страти, то за ними йшли син царя Азан та чоловік Сіфор. По дорозі Фома посвятив Сіфора в священника, а Азана – в диякона. Після цього апостола Христового вбили.

Сіфор і Азан погребли його тіло. Через якийсь час один із синів царя став біснуватим. Муздій пішов на місце погребіння Апостола, взяв звідти землі та прив’язав її з молитвою до шиї сина. Від цього син зцілився, а цар увірував у Христа. Разом із ним навернулося до Христа й безліч народу.

На місці погребіння апостола Фоми звершилося багато чудес в славу Істинного Бога. Часточки мощей апостола є в Індії, Угорщині та на Афоні. Амінь.

(Ми поза політикою! Запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете там багато цікавого)