День пам’яті великомучениці Злати

13/26 жовтня Православна Церква вшановує пам’ять великомучениці Злати.

Свята Злата жила в поселенні Слатіно, Могленської єпархії, у Болгарії, що тоді була під владою турків. Дівиця походила з бідної християнської сім’ї й мала трьох сестер. Злата відрізнялася гарячою вірою в Бога, цнотливістю та тілесною красою.

Один із турків звабився зовнішністю Злати й запалав до неї сильною пристрастю. Щоб здійснити свій злий задум, він із допомогою знайомих схопив дівицю та привів у свій дім.

Там нечестивець багатьма обіцянками намагався схилити святу до прийняття ісламу. Проте дівиця була непохитною у своїй вірі та на домагання турка відповіла, що поклоняється Христу, Якого вважає своїм Нареченим і від Якого ніколи не відречеться, навіть якщо її тіло розтерзають на дрібні частини.

Після цього Злату віддали агарянським жінкам, щоб вони навернули її до своєї віри. Півроку агарянки переконували святу відректися від Христа, але всі їхні зусилля залишилися марними.

Тоді турки примусили батьків і сестер дівиці вмовляти її перейти в іслам. Близькі Злати почали просити її тільки удавано відступити від істинної віри, щоб їм усім не загинути. Вони говорили, що Христос милостивий і простить їй цей гріх.

Мудра діва відповіла на це своїм рідним, що вони їй більше не батьки та сестри, оскільки схиляють її відректися від Істинного Бога, і що замість них вона має Отцем Господа Іісуса Христа, Матір’ю – Пречисту Діву Марію, а братами та сестрами – всіх святих.

Потім агаряни перестали переконувати Злату та почали її катувати. Протягом трьох місяців мученицю щоденно били. Після цього з дівиці здерли шкіру, порізали її на ремені та розвішали довкола святої. Тоді земля обагрилася кров’ю мучениці.

Проте це не задовольнило кровожерливості нечестивців. Вони розжареним вістрям прокололи через вуха наскрізь голову Злати. Від цього з ніздрів та уст святої пішов дим.

Чудесним чином від таких тяжких катувань мучениця не померла. Вона залишалася твердою у вірі, непохитно уповала на Бога та мала гарячу любов до Нього.

Коли Злата довідалася, що неподалік від неї перебуває її духовний отець, Тимофій, ігумен святогірського Ставронікітського монастиря, то через одного християнина попросила його помолитися за неї, щоб вона догідно Богу завершила свій подвиг.

Озлоблені ж своєю поразкою нечестивці, зрештою, повішали святу діву на дереві та кинджалами розтерзали її тіло на шматки. Так свята мучениця Злата відійшла у Вишні обителі й увінчалася подвійним вінцем невинності та мучеництва.

Християни потай забрали її останки й поховали з честю. Кончина великомучениці настала в 1795 році.

У 1912 році в місті Скоп’є спалахнуло антитурецьке повстання сербів. За переказами, 13 (26) жовтня перед сербськими воїнами з’явилася діва, яка зміцнила їх перед боєм, чим допомогла здобути перемогу над турками. У цій діві серби впізнали Злату Могленську, яку після цього возвели до сонму святих. На згадку про диво в Скоп’є встановили окремо святкування великомучениці Златі.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ми поза політикою! Запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете там багато цікавого)