День пам’яті преподобного Сави Освященного

5/18 грудня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Сави Освященного.

Преподобний Сава народився близько 439 р. в селі Муталаска в Каппадокії (східній області Малої Азії) у благочестивій та благородній сім’ї. Коли отроку було вісім років, він прийняв чернечий постриг у монастирі, що знаходився неподалік від його рідного поселення.

У 18-річному віці Сава вирушив у Єрусалим, де поклонився Святим місцям. Потім він прибув у Лавру Євфимія Великого, де просив святого отця прийняти його в обитель.

Однак Євфимій відіслав молодого монаха в інший монастир до преподобного Феоктіста та передрік, що Сава стане засновником лаври більшої, ніж усі лаври того краю.

У тому монастирі Сава ревно подвизався до тридцятирічного віку, після чого з дозволу ігумена обителі поселився в печері. Там п’ять днів на тиждень святий нічого не їв, перебував у молитві й займався плетенням корзин. У суботу він приходив в монастир і молився разом із ченцями та підкріплявся їжею, а в неділю вранці знову повертався в печеру. Так подвизався святий упродовж п’яти років.

Після цього Євфимій Великий взяв Саву, якого називав молодим старцем, із собою в пустелю.

Коли преподобний Євфимій відійшов до Господа, Сава почав подвизатися в пустелі один. У той час святому приходилося вести боротьбу з бісами, що з’являлися у вигляді звірів, скорпіонів і змій та залякували його.

Одного разу, коли Сава молився на високому пагорбі, йому з’явився Ангел Господній. Небесний Посланець вказав святому на печеру, в якій він мав оселитися для того, щоб зібрати в пустеліі братію.

Сава відшукав ту печеру і почав у ній жити. На той час преподобному було 40 років. Через п’ять років до святого почали приходити монахи, які прагнули подвизатися під його керівництвом. Невдовзі зібралося близько 70 чоловік братії. Так почала створюватися Лавра. Згодом ченці збудували невелику церкву.

Якось уночі Сава побачив вогненний стовп, що простягався від землі до неба. Вранці він пішов на те місце й знайшов велику печеру. У тій печері святий влаштував церкву, а поблизу неї зробив собі нову келію.

З часом кількість братії зросла до 150 чоловік. Серед монахів у святого Сави з’явилися вороги. Вони пішли до Єрусалимського Патріарха Саллюстія з проханням поставити їм ігумена. При цьому вони приховували, що живуть в обителі святого Сави. Коли ж Патріарх все ж таки довідався про те, то монахи почали зводити наклепи на преподобного та говорити, що він сам не приймає священного сану і нікому іншому не дозволяє. Тоді Патріарх викликав до себе Саву і посвятив його в пресвітера, а монахам повелів у всьому слухатися його.

Одного разу під час Великого посту преподобний піднявся на Кастелійську гору, на якій жила безліч бісів. Сава окропив гору святим єлеєм і почав подвизатися на ній. Він боровся з бісами, які, зрештою, покинули Кастелій. Згодом на горі оселилися монахи, а під горою, у знайденому там великому будинку, вини влаштовали церкву.

З часом вороги святого Сави знову повстали проти нього. Тоді святий покинув Лавру й жив у пустелі та звершував подвиги самітництва. Однак навколо Сави, як і раніше, збиралися подвижники, й утворювалися нові обителі.

Коли Єрусалимський Патріарх Ілля довідався про те, чому Сава покинув свою Лавру, то повелів братії прийняти свого ігумена назад, а противникам святого покинути обитель.

Святий Сава ревно боровся за чистоту віри. У ті часи цар-єретик Анастасій скликав нечестивий собор у Сідоні й почав схиляти патріарха Іллю прийняти сповідування віри, затверджене на цьому соборі. Однак Патріарх відмовився. Тоді цар послав у Єрусалим військовий загін, щоб силою змусити Патріарха прийняти єретичні правила.

Коли преподобний Сава довідався про це, то зібрав монахів зі своїх монастирів і змусив царське військо відступити.

Згодом нечестивий Анастасій послав у Єрусалим ще більше воїнів, скинув патріарха Іллю з престолу й відіслав у заслання. Цього разу Сава зі своїм духовним воїнством не встиг прибути на допомогу.

Коли патріархом поставили Іоанна, Сава й інші отці переконали його зректися єресі. За це Іоанна кинули в темницю, де він пообіцяв епарху (начальнику області) привселюдно проклясти Четвертий Вселенський Собор Святих отців, який заперечував цар. При цьому Патріарх таємно попросив преподобних Саву та Феодосія прибути в Єрусалим.

Святі мужі прийшли в місто в супроводі десяти тисяч монахів. Там у присутності безлічі народу Патріарх Іоанн та преподобні Сава і Феодосій прокляли єретиків.

Наляканий епарх поспіхом покинув місто. Цар бажав відомстити за це святим, однак невдовзі його вбила блискавка.

Трудами святого Сави Лавра зростала, збільшувалася кількість подвижників, будувалися церкви. Крім того, Преподобний прославився чудесами, які звершувалися як за його життя, так і після смерті.

Про наближення своєї кончини Сава довідався за Божим одкровенням. Він попрощався з братією, поставив замість себе ігумена, причастився Святих Тайн і з миром відійшов до Господа в 532 році, на той час йому було 94 роки.

Преподобний Сава відомий не тільки своїм подвижницьким життям, заснуванням кількох обителей, Лаври. Багато чудес було явлено за молитвами преподобного Сави: посеред Лаври забило джерело, під час посухи пролився рясний дощ, зцілювалися хворі та біснуваті. Преподобний Сава також написав перший статут церковних служб, так званий “Єрусалимський”, який прийняли всі Палестинські монастирі.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ми поза політикою! Запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете для себе корисне і цікаве)