День пам’яті святителя Амвросія Медіоланського

День пам’яті святителя Амвросія Медіоланського

7/20 грудня Православна Церква вшановує пам’ять святителя Амвросія Медіоланського.

Святий Амвросій походив із давнього римського роду Авреліїв, і народився, за різними даними, у 333 чи 340 році в місті Трірі, де його батько був на державній службі префектом Галлії. Ім’я дитині батьки дали на честь батька.

Коли у віці немовляти Амвросій спав з відкритими устами на свіжому повітрі, раптом прилетів рій бджіл і покрив обличчя хлопчика. Бджоли заповзали через уста дитяти в рот і залишали в нього на язику свій мед. Це чудо бачили батько та годувальниця Святого. Батько Амвросія не дозволив відігнати бджіл і сказав, що його син буде великим серед людей, якщо виросте. Бджоли ж знаменували собою ті солодкі повчання та писання Святого, якими він у майбутньому будував духовні стільники, що піднімали людей від землі до Неба.

Якось малий Амвросій побачив, як єпископу цілують руку. Після цього вдома він простягав руку своїм домашнім і казав, щоб вони її йому цілувати, бо він також буде єпископом.

Після смерті Амвросія старшого в бою мати з дітьми переїхала до Риму. Діти навчалися в найкращих римських школах. Та освіта пізніше стала в нагоді Святому, адже цитування античних авторів у працях святителя Амвросія є одним із найвищих у християнському богослов’ї. До християнської скарбниці богословських праць ввійшли найвідоміші його твори: «Про таїнства», «Про православну віру», «Про Святого Духа». Також Амвросій відомий як упорядник текстів духовних гімнів.

Здобувши блискучу освіту, майбутній єпископ деякий час працював адвокатом. Він захищав скривджених та допомагав знедоленим. Начальник Риму Проб взяв Святого до себе радником, а пізніше його призначили намісником Римських областей Лігурії та Емілії.

У 373 році молодий та талановитий Амвросій став префектом Північної Італії, з центром у Медіолані, який тоді мав друге значення після Риму. Разом із новою посадою Амвросій отримав місце у Римському Сенаті.

На той час влада багатьох єпископів почала витісняти владу світських сановників, оскільки їхні привілеї, які надав імператор Костянтин у 313 році, досягли привілеїв державного службовця. Як наслідок, усередині самої Церкви з’явилися групи, які почали боротися саме за церковну владу. Найбільш яскраво це виявилося на виборах єпископа Рима в 366 році, коли в протистоянні між християнами та аріанами загинуло 137 осіб.

Така ж трагедія могла повторитися в кафедральному соборі Медіолана в 374 році, коли після смерті аріанського єпископа більше двох місяців обирали наступника. У місті виник розбрат між православними та аріанами. Прихильники з обох боків прагнули звести на престол свого архієрея. Тоді Проб для втихомирення народу послав у Медіолан Амвросія.

Після свого прибуття в це місто Амвросій увійшов у храм, де відбувалися вибори, і почав закликати народ до миру. Своєю проповіддю він настільки вразив усіх присутніх, що конфлікт припинився.

Як тільки Амвросій закінчив промову, дитячий голос у храмі кілька разів голосно вигукнув: «Амвросій – єпископ!». Цей вигук підхопили люди і, не дивлячись на опір Святого, добилися його зведення на архіпастирський престол.

Амвросій, який навіть і не думав про священний сан, заради миру прийняв сан єпископа. Для цього він хрестився, адже все життя був язичником. За сім днів він пройшов усі ступені священства. Варто зазначити, що прийнявши священний сан, Святий роздав своє неабияке майно, і до кінця життя жив стримано, у молитвах і трудах.

святителя Амвросія Медіоланського  Він був вимогливим до себе та милостивим до інших. Коли хтось після гріхопадіння сповідував йому свій гріх, святий Амвросій так плакав, що викликав сльози покаяння і в того, хто згрішив.

Одного разу під час звершення Святителем Літургії розслаблена жінка доторкнулася до краю його ризи, поцілувала її й одразу зцілилася.

По молитвах та з благословення святителя Амвросія імператор Граціан, син Валентиніана І, здобув передречену Святим перемогу у війні проти готів. Проте мачуха Граціана Юстина була аріанкою. Вона ненавиділа Святителя Божого й замишляла проти нього зло.

Коли Граціана зрадницьки вбив воєначальник Максим, на імператорський престол зійшов Валентиніан Молодший із матір’ю своєю Юстиною. Але їхньому царювання загрожував Максим, що завоював Галлію та Іспанію. Тому Юстина звернулася до святого Амвросія, щоб він випросив у Максима мир для її сина. Що Святитель і зробив.

Однак Юстина замість того, щоб бути вдячною Святому, від імені свого сина зажадала, щб він передав у володіння аріанам соборну Медіоланську церкву.

Святитель Амвросій відмовився виконати царську вимогу, і в Медіолан відправили військовий загін. Коли народ почув про те, то замкнувся в церкві разом зі своїм Святителем і три дні перебував у молитві.

Святий Амвросій сказав посланцям царя, що не дозволить заволодіти Божою церквою тим, хто хулить Господа. Тоді Юстина зі страху перед православними вирішила не вести більше відкритої боротьби і найняла вбивцю, щоб той вбив Святителя.

Коли вбивця у спальні Святого підняв руку з мечем, щоб убити Святителя, то його рука раптом стала паралізованою. Зловмисника схопили, а милостивий Амвросій чудесно зцілив його та відпустив із миром.

Згодом полководець Максим відновив військові дії, і Юстина знову попросила Святителя про допомогу. Однак цього разу завойовник не послухався Святого.

Тоді Валентиніан Молодший утік разом із матір’ю в Грецію, а проти Максима пішов війною східний імператор Феодосій Великий. Максим зазнав поразки та був убитий.

Якось народ у Фессалоніці підняв бунт та вбив свого правителя Ботеріха. Феодосій розгнівався на це й послав у Фессалоніку воїнів, які нещадно знищили сім тисяч місцевих жителів, у тому числі старих і дітей.

Коли після цього імператор захотів увійти в церкву, святитель Божий став йому на перешкоді. Він викрив імператора у вбивстві й сказав, що не належить йому приступати до Святого Причастя. Авторитет єпископа був такий великий, що імператор змушений був підкоритися. Він повернувся в палац посоромленим і тільки після ревного покаяння був прийнятий у храм.

Як пише Федорит Кірський, у 390 році Феодосій на свято Різдва Христового, склав знаки своєї імператорської гідності, приніс публічно покаяння в храмі й тільки потім був допущений до Причастя.

Коли убили Валентиніана Молодшого, імператорський престол зайняв Євгеній, який удавав із себе християнина, а насправді тримався язичницького нечестя. Святитель Амвросій не бажав зустрічатися з ним і тому покинув Медіолан.

Під час свого перебування у Флоренції Святий воскресив померлого отрока Пансофія, сина благочестивого чоловіка Децента, в будинку якого тоді жив.

Невдовзі Євгеній був переможений Феодосієм Великим, який залишив після себе імператорами своїх синів Аркадія та Гонорія. За їхнього царювання і настала чесна кончина Святителя Божого.

святителя Амвросія Медіоланського
Мілан. Мощі свт. Амвросія

Амвросій заздалегідь знав час своєї смерті й сказав кліру, що тільки до Пасхи буде з ними. Пресвітер Павлін удостоївся дивного видіння. Навколо голови Амвросія він побачив вогонь, який потім увійшов в уста Святого. Обличчя Святителя стало білим, як сніг.

Диякон Кастул пояснив Павліну, що він бачив Святого Духа, Який зійшов на Амвросія, як колись на апостолів.

Перед самою смертю святитель Амвросій причастився Святих Христових Тайн, і мирно відійшов до Господа. Його чесне тіло поклали у великій Медіоланській церкві. Кончина Святого настала на світанку дня Пасхи 4 квітня 397 року.

Після себе святитель Амвросій залишив багато творів. Йому також належить гімн «Тебе, Бога, хвалимо».
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ми поза політикою! Запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете для себе корисне і цікаве)

Wayfarer

Wayfarer

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x