Пам’ять священномученика Ігнатія Богоносця
20 грудня/2 січня Православна Церква вшановує пам’ять священномученика Ігнатія Богоносця.
Святий Ігнатій був архіпастирем Антиохійської Церкви після апостола Петра та його наступника святого Євода. Антиохія на той час була столицею Сирії.
Ще коли Ігнатій був малою дитиною, його батьки якось слухали проповідь Іісуса Христа. У цей час Господь покликав до себе Ігнатія, обійняв його, взяв на руки та сказав народу: «Якщо не будете, як діти, не увійдете в Царство Небесне». Через це Ігнатій і названий Богоносцем, оскільки Господь носив його на руках. Крім того, Святий носив Бога в серці своєму.
Ігнатій разом зі святим Полікарпом Смірнським був учнем Іоанна Богослова. На єпископську кафедру його зі спільної згоди поставили святі апостоли.
Якось святому було видіння, в якому він бачив два Ангельських лики, що поперемінно славословили Бога. З цього часу він запровадив в Церкві спів на два лики або антифонний спів, який використовується й нині.
Коли цар Траян (98 – 117) переміг у війні зі скіфами, то він вирішив, що цій перемозі посприяли його боги. Тому він наказав всюди приносити їм жертви. При цьому християн, які відмовлялися від поклоніння язичницьким богам, за невиконання царського наказу жорстоко вбивали.
Згодом Траян пішов із військом на вірмен та парфян. По дорозі він зупинився в Антиохії, де призвав до себе святителя Ігнатія. Він запитав у Святого, чому його називають Богоносцем. Ігнатій відповів, що так називається той, хто носить Христа Бога в своїй душі.
Тоді Траян сказав, що вони теж постійно носять у пам’яті своїх богів і мають їх помічниками проти ворогів. Святитель на це відповів царю, що йому прикро чути, як він називає ідолів богами.
Тоді цар порадив Ігнатію звершити жертвоприношення та пообіцяв за це зробити його первосвященником Дія. Святий на це відповів, що він архієрей Христа Бога і хоче бути Йому жертвою.
Траян сказав Ігнатію, що той не має здорового розуму, і після розмови зі Святим наказав його ув’язнити. Наступного ранку цар оголосив синкліту, що хоче віддати Ігнатія на поживу звірам. Прибічники Траяна радили йому стратити Святого в Римі, щоб співвітчизники Ігнатія не зміцніли через нього в вірі та не почали шанувати його.
Після цього цар вирушив на війну, а закутого в тяжкі кайдани Ігнатія десять воїнів повели до Риму. Християни гірко плакали за своїм пастирем, а найбільш віддані пішли за ним. Дорогою у Рим мандрівники зупинили в місті Смірні.
Там Святого зустрів його друг – Смірнський єпископ Полікарп. Крім того, на зустріч зі Святим прибули єпископи, пресвітери та диякони з інших міст. Ігнатій повчав усіх триматися апостольського передання та ухилятися від єресей.
Коли Святитель побачив, як народ жаліє його і не хоче розлучатися з ним, то побоявся, аби римські християни не стали на перешкоді його мученицькому подвигу. Тоді він наперед із деякими віруючими ефесянами відіслав до римлян послання.
У цьому посланні Святитель просив християн показати свою любов до нього і не перешкоджати його мученицькому подвигу задля того, щоб він зміг досягнути блаженної вічності.
Крім того послання, Ігнатій написав ще декілька інших, у тому числі до жителів Смірни, Ефесу та Філадельфії, в яких вмовляв вірян берегти церковну єдність.
Під час перебування святого Ігнатія в Троаді, йому повідомили, що в Антиохії стихло гоніння на християн і Церква перебуває в мирі. Ця звістка дуже порадувала Святого.
Коли Антиохійський святитель зійшов на берег поблизу Риму, його зустріли місцеві християни. Ігнатій звершив з ними молитву про припинення гоніння, а потім його відвели до римського епарха, якому воїни передали царський наказ щодо страти Святого.
Все місто зійшлося дивитися на смерть Ігнатія. Святителя поставили посеред арени, після чого випустили на нього левів. Тварини одразу кинулися на Святого й пожерли його. Про це Ігнатій ревно молив Бога під своєї подорожі у Рим. І Всесильний Господь виконав його прохання, хоча міг врятувати його від звірів, як врятував пророка Даниїла та святу Феклу.
Говорять, що звірі залишили неторканим серце Святого. Коли святого Ігнатія вели на страту, він постійно повторював Ім’я Христа.
Нечестиві тоді запитали у нього, для чого він це робить. Святитель відповів, що це Ім’я написане в серці його. Тож, після кончини Мученика язичники розрізали надвоє його серце й побачили на обох його внутрішніх сторонах золотий напис «Іісус Христос».
Кончина святителя Ігнатія настала 20 грудня 107 року. Його кістки зібрали віряни. Згодом останки Святого перенесли в Антиохію.
Нечестивий Траян жалкував через смерть Ігнатія, який мужньо і з радістю пішов на смерть за свого Бога. Він довідався про доброчесність християн і дозволив їм жити в мирі.
Слава Богу вовіки. Амінь.
(Ми поза політикою! Запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете для себе корисне і цікаве)