День пам’яті преподобномучениці Євгенії

24 грудня/6 січня Православна Церква вшановує пам’ять святої преподобномучениці Євгенії.

Свята Євгенія була дочкою правителя Єгипту Філіппа, який разом із сім’єю переїхав із Риму в Олександрію під час правління Римського імператора Коммода (180 – 192 рр.).

Цнотлива духом і прекрасна тілом Євгенія виховувалася в язичницькому нечесті та навчалася еллінської філософії.

Якось до рук Євгенії потрапила книга Послань святого Апостола Павла. Коли дівиця читала її, то всім серцем увірувала в Істинного Бога.

У той час за царським наказом християн вигнали з Олександрії. Тому, щоб дізнатися про їхнє вчення, Євгенія випросила у батьків дозвіл поїхати на відпочинок за межі міста.

Дорогою дівиця домовилася зі своїми вірними євнухами Протом та Іакінфом утекти в чоловічий монастир, що вони й зробили. На зворотньому шляху Євгенія непомітно для інших рабів зійшла з колісниці й сховалася разом із євнухами. Потім вона одягнулася в чоловіче вбрання, а Прот та Іакінф обстригли їй волосся.

Коли дівиця разом із рабами прибула до чоловічого монастиря, то їх прийняв святий єпископ Елій. Єпископ Елій за Божественним одкровенням довідався все про Євгенію та повелів їй і надалі залишатися в чоловічому одязі.

Після цього Євгенія, Прот та Іакінф прийняли Святе Хрещення, їх постригли в чернецтво та залишили подвизатися в тому монастирі.

У той час батьки та брати Євгенії дуже тужили та не могли втішитися в своїй печалі. Філіпп запитував про свою дочку у волхвів та чародіїв, але вони нічого не могли повідомити йому про неї.

Тоді хтось сказав правителю, що боги забрали Євгенію та приєднали її до себе. Після цього Філіпп наказав зробити золотого ідола своєї дочки й почав разом із народом поклонятися йому.

Матір же святої, Клавдія, та її брати, Авіт і Сергій, не повірили тій вигадці й продовжували тужити.

Євгенія в монастирі невдовзі вивчила напам’ять все Святе Письмо і вирізнялася з-поміж інших монахів своїми чеснотами. Вона отримала від Бога здатність звершувати чудеса та зцілювати недуги.

Після смерті настоятеля обителі братія однодушно обрала Євгенію, яка називала себе Євгенієм, своїм ігуменом.

Якось святій довелося зцілити від лихоманки одну багату вдову Меланфію. Ця вдова спокусилася красою молодого ігумена та вирішила схилити його до гріха.

Для цього вона удала з себе хвору й покликала його до свого дому. Коли Євгенія прийшла, Меланфія почала говорити їй безсоромні слова. Тоді непорочна діва викрила вдову в її розпусті й повернулася в свій монастир.

Осоромлена Меланфія пішла до правителя міста і звела наклеп на ігумена монастиря, що нібито він хотів звершити над нею насилля.

Філіпп розгнівався і наказав схопити настоятеля разом із усіма монахами. Коли Свята предстала на суді перед своїм батьком, то нечестива Меланфія ще раз привселюдно обмовила її.

Тоді Євгенія роздерла зверху одяг і оголила свої жіночі груди. Після цього вона назвала себе Євгенією, і її впізнав батько та брати.

Меланфію спостигла кара Божа: з Неба зійшов вогонь і спалив її будинок разом із усіма багатствами.

Після цього батьки та брати Євгенії, а разом із ними і багато народу увірували в Христа.

Невдовзі Філіпп, який став єпископом Олександрії, був убитий за істинну віру. А Євгенія зібрала навколо себе дів і служила разом із ними Богу.

З часом Клавдія взяла своїх дітей і повернулася з ними на батьківщину. Там Сергій та Авіт отримали високі посади й покинули Рим. А Євгенія, Клавдія, Прот та Іакінф проповідували Христа та навертали людей до істинної віри.

Тоді з допомогою Євгенії увірувала в Христа благородна дівиця Васілла. Вона вирішила зберігати невинність і відмовила в одруженні своєму жениху Помпею. Розгніваний Помпей доніс на Євгенію та Васіллу нечестивим царям Валеріану таі Галлієну, які одразу посилили гоніння на християн.

Нечестиві дівицю Васіллу закололи мечем, а Прота та Іакінфа обезголовили. Святу ж Євгенію повели до язичницького храму богині Діани, який одразу зруйнувався разом із ідолом, як тільки Свята підійшла до нього.

Потім Євгенію з каменем на шиї кинули в річку Тибр, однак камінь відв’язався і Свята дивним чином вийшла по воді на берег. Після цього Мученицю хотіли умертвити в розжареній печі, але піч раптом вистигла і Свята не зазнала в ній ніякої шкоди. Потім Євгенію кинули в глибокий рів, де її постійно осяював промінь Божественної благодаті.

Там Святій явився Господь Іісус Христос, Він сповістив їй про наближення її кончини. У день Різдва Христового в рів до Мучениці зійшов кат і вбив її.

Матір Святої Клавдія забрала тіло своєї дочки і поховала в родовому маєтку неподалік від Риму. Кончина Євгенії настала приблизно в 262 р.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ми поза політикою! Запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете для себе корисне і цікаве)