День пам’яті первомученика архідиякона Стефана

27 грудня/9 січня Православна Церква вшановує пам’ять первомученика архідиякона Стефана.

Після зішестя Святого Духа на апостолів Христова Церква стала примножуватися. У той час виникли незгоди між християнами з єрусалимських євреїв та євреїв, які розселилися по різних країнах. Цих євреїв називали еллінами, бо вони розмовляли еллінською (грецькою) мовою. Такі елліни приходили на поклоніння в Єрусалим, жили там довгий час і мали свої синагоги (Лібертинську, Кіринейську, Олександрійську тощо).

Незгоди між християнами були пов’язані з тим, що вдовам еллінів при щоденному розподілі служінь давали нижчі роботи або менше їжі та гірший одяг у порівнянні з вдовами-християнками з євреїв єрусалимських.

Через це дванадцять апостолів зібрали всіх віруючих і сказали їм обрати зі свого середовища сім достойних мужів для служіння бідним вдовицям.

Так обрали Стефана, Філіппа, Прохора, Никанора, Тимона, Пармена і Миколая. Очевидно, що вони були християнами з еллінів, оскільки самі їхні імена не єврейські, а еллінські.

Обрали ж їх саме з еллінів для того, щоб останні перестали нарікати через зневажання своїх вдовиць і заспокоїлися.

Святі апостоли звершили молитву Богу, поклали свої руки на цих мужів і посвятили їх у диякони.

Сповнений Святого Духа Стефан був першим серед них і почав називатися архідияконом. Він мав від Бога дар звершувати чудеса та зцілювати недуги. Віруючих Стефан зміцнював у вірі, а іудеїв викривав у вбивстві Сина Божого, Якого так довго чекали.

Одного разу, коли іудеї, фарисеї, садукеї та грецькі євреї сперечалися між собою про Господа Іісуса Христа, Стефан став на високому місці й почав благовістити їм про Сина Божого. Тоді зі Стефаном вступили в суперечку євреї з різних еллінських синагог. Однак Святий переміг їх у спорі, і вони дуже розгнівалися на нього.

Ці євреї підмовили своїх однодумців звести наклеп на Стефана, нібито він хулив Бога та Мойсея. Самі ж схопили Святого та повели в єврейську архісинагогу до первосвященників та законовчителів. Там наклепники обмовили Стефана в богохульстві.

У той час лице Святого засяяло світлом божественної благодаті й стало подібним до обличчя ангела.

Первосвященник запитав у Стефана, чи правда те, що про нього говорять. Стефан на це виголосив довгу промову на основі Вітхого Заповіту, під час якої засвідчив своє благоговіння перед Богом та Законом Мойсеєвим. Після цього він викрив все зібрання іудеїв у тому, що їхні батьки умертвили пророків, які сповіщали про пришестя Месії, а вони убили й Самого Месію.

Первосвященника та книжників дуже розлютили слова Стефана, і вони заскреготіли від злості зубами. Святий тієї миті побачив славу Божу й Самого Господа Іісуса Христа, про що повідомив присутнім.

Тоді заздрісні іудеї не захотіли слухати слова Стефана й почали голосно кричати. Вони схопили Святого та повели його за місто. Там у Іосафатовій долині, що розташовувалася між Єрусалимом та Єлеоном біля Кедрського потоку, де було багато каміння, Стефана почали побивати камінням.

Щоб легше було це робити, іудеї поклали свій одяг біля ніг юнака Савла (у майбутньому –  апостола Павла), Стефанового родича, який був ревнителем Закону і сам мав бажання вбити Святого.

У цей час на подвиг Стефана дивилися віддалік Матір Божа та Іоанн Богослов. Пречиста Діва молила Свого Сина зміцнити Стефана та прийняти його праведну душу.

Сам Стефан теж молився перед кончиною. Перед самою смертю Святий став на коліна й промовив: «Господи, не постав їм цього за гріх». Після цього його душа відійшла до Бога.

Помер Святий первомученик 27 грудня того ж року, в якому був рукопокладений в архідиякона. А це сталося невдовзі після Вознесіння Господнього та Зішестя Святого Духа на апостолів. Стефану на той час було трохи більше 30-ти років.

Останки Святого залишили непохованими на поживу звірам та птахам. Через одну ніч тіло Стефана забрав із допомогою вірних людей єврейський законовчитель Гамаліїл, який згодом сам став християнином. Він поховав мощі Святого в своєму маєтку, що розташовувався приблизно за три версти від Єрусалима.

Згодом на місці кончини первомученика Стефана Грецькою царицею Євдокією, дружиною Феодосія Молодшого, була споруджена прекрасна церква. Її освятили в 460 р., вона могла вмістити до 10 тисяч людей.

Молитвами святого первомученика архідиякона Стефана, Господи, помилуй нас. Амінь.

(Ми поза політикою! Запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете для себе корисне і цікаве)