День пам’яті рівноапостольної Ніни

14/27 січня Православна Церква вшановує пам’ять святої рівноапостольної Ніни, просвітительки Іверії.

Свята Ніна походила з Каппадокії. Її батько Завулон був римським воєводою і родичем великомученика Георгія, а мати Сусанна – сестрою Єрусалимського Патріарха.

Коли Ніні було дванадцять років, її сім’я прибула в Єрусалим. Звідти батько Святої пішов заради чернечих подвигів у Йорданську пустелю, а матір стала при храмі дияконисою.

У цей час Ніну віддали під опіку доброчесної стариці Ніанфори, яка виховувала дівицю в благочесті.
Якось Ніна зацікавилася, що сталося з Хітоном Господнім, і довідалася від Ніанфори, що його перенесли в Іверійське місто Мцхет (древню столицю Грузії), де народ ще був у язичницькому нечесті.

Тоді свята дівиця почала просити Царицю Небесну, щоб Вона сподобила її побачити Іверію, знайти Хітон Господній та розповісти тамтешнім народам про Істинного Бога.

рівноапостольної Ніни — *Хрест св. Ніни*

Матір Божа почула молитви Ніни, явилася їй уві сні й повеліла йти на проповідь Євангелія в Іверію. При цьому Богородиця дала дівиці сплетений із виноградної лози хрест, який та знайшла в своїх руках, коли проснулася.

З благословення свого дядька, Єрусалимського Патріарха, Ніна вирушила в дорогу. У Карталінському місті Урбнісі Свята жила близько місяця і вивчала звичаї та мову місцевого населення. Потім разом із ідолопоклонниками вона попрямувала в Мцхет.

Неподалік від міста Ніна побачила царя Міріана та царицю Нану в супроводі великого натовпу народу. Всі ці люди направлялися на високу гору для поклоніння ідолу Армазу та іншим двом ідолам. Дівиця приєдналася до натовпу й зупинилася в зручному для спостереження місці. Погода ж того дня була ясною.

Коли жерці почали приносити кроваві жертви, цар із народом впав на землю перед своїми несправжніми богами. Тоді свята Ніна зі сльозами почала молити Господа про навернення нечестивих до істинної віри. У цей час раптом почалася гроза, й блискавки зруйнували в порох ідолів разом із капищем.

Згодом Ніна увійшла в Мцхет. Там її прийняли до себе царський садівник із дружиною Анастасією. За проханням дівиці садівник спорудив для неї в саду намет, в якому Ніна проводила весь час у молитвах.

Першою навернулася до істинної віри Анастасія, яка по молитві Святої зцілилася від безпліддя. Потім увірували в Христа єврейські жінки, що приходили до Ніни, а пізніше і єврейський первосвященик Авіафар. Він розповів Ніні, що Хітон Господній приніс у Мцхет його прадід Єліоз, який викупив його у воїна, що отримав одяг Христовий за жеребом.

Коли Хітон взяла з благоговінням в свої руки сестра Єліоза, дівиця Сідонія, то одразу впала мертвою. Всі спроби забрати у неї Хітон були марними, тому її й поховали з Хітоном. Проте тепер достеменно ніхто не знає місця поховання Сідонії, однак, говорять, що її могила знаходиться під кедром у царському саду.

Коли Ніна почула розповідь про Хітон Господній, то почала приходити до того кедра молитися Богу й мала на цьому місці чудесні видіння.

Згодом увірувала в Христа і цариця Нана, яку свята діва зцілила святою від смертельної хвороби. Пізніше по молитві Ніни зцілився від біснування та навернувся до істинної віри близький родич Перського царя, що гостював у Міріана.

Цар злякався гніву перського правителя-вогнепоклонника й вирішив знищити усіх християн, але спочатку вирушив на полювання. Коли Міріан піднявся на стрімку гору, раптом день перетворився на суцільний морок, здійнялася буря, а блискавка осліпила його. Він почав молити своїх богів про порятунок, але вони не чули його. Тоді Міріан згадав про Бога Ніни й звернувся до нього з благаннями. По молитві царя темрява одразу розсіялася й буря вщухла. Тоді цар прославив Бога й почав привселюдно проповідувати Його.

За проханням Міріана цар Костянтин Великий прислав в Іверію єпископа з пресвітерами, які хрестили царя, вельмож та народ.

Свята Ніна спочатку усамітнилася в печері, яка покривалася гілками дерев, а пізніше вирушила з проповіддю до володінь Кахетинської цариці Соджі (Софії). Там Свята досягнула поселення Бодбі й жила в наметі на схилі гори. Туди до Ніни прийшла сама цариця. Свята навернула її на шлях істини.

Ніна задалегідь дізналася про наближення своєї кончини і повідомила про це цариці. Софія сама вирушула у Мцхет і принесла туди сумну звістку. Тоді до Святої прибули цар Міріан, його придворні та єпископ з кліром.

Після причастя Святих Тайн свята Ніна після тридцятип’ятирічних подвигів відійшла до Господа. Її тіло погребли в тому наметі, в якому вона подвизалася, як заповідала це сама Свята.

Коли ж мощі Ніни хотіли перенести в Мцхет, то гроб ніхто не міг зрушити з місця. При гробі Святої постійно відбувалися знамення та чудеса. Відійшла до Господа свята Просвітителька Іверії в 335 р.
Слава Богу вовіки. Амінь.