День пам’яті апостола Тимофія
22 січня/4 лютого Православна Церква вшановує пам’ять апостола Тимофія.
Апостол Тимофій народився в Лікаонії (південно-східній області Малої Азії), а виховувався та навчався в Лікаонському місті Лістрах.
Батько Святого був язичником, а мати і бабка єврейками. Коли апостол Павло разом зі своїм учнем Варнавою прибув в Лістри, то зцілив кульгавого від народження чоловіка.
Тоді місцеві жителі почали називати Святих богами, що зійшли до них в людському образі. Апостоли ж почали проповідувати народу Істинного Бога й багатьох навернули до християнської віри.
Серед новонавернених була й матір Тимофія, яка на той час вже овдовіла. Вона прийняла святого Павла в свій дім і забезпечила необхідним. При цьому вона віддала Апостолу на навчання свого сина.
Павло прозрів у Тимофії благодать Божу й дуже полюбив його. Однак із собою на проповідь юнака не взяв, оскільки через надто юний вік йому було б важко переносити труднощі подорожей.
Навчання Тимофія Апостол доручив досвідченим учителям, а самого його невдовзі побили камінням та витягнули за межі міста, після чого він вирушив на проповідь у інші міста.
Коли через декілька років апостол Павло знову прибув у Лістри, на той час Тимофій уже став дорослим. Він відрізнявся чеснотами та користувався повагою християн. Тоді Павло взяв Тимофія на апостольське служіння й зробив його своїм супутником.
Перед тим як покинути Лістри Павло звершив над Тимофієм обрізання, хоча той для свого спасіння і не потребував виконання цього обряду. Павло все ж обрізав Тимофія, щоб не спокушати іудеїв, які знали, що Тимофій – син язичника.
З проповіддю істинної віри Тимофій переходив із місця на місце. При цьому він наслідував свого учителя Павла та вдосконалювався в чеснотах.
Апостол Павло бачив духовне зростання Тимофія й поставив його спочатку дияконом, потім пресвітером, а пізніше єпископом, хоча той був ще молодим за віком. При цьому Тимофій ревно звершував своє служіння й відрізнявся смиренням. Він дуже виснажував свою плоть суворим постом та трудами. Апостол Павло жалів Тимофія й через його часті хвороби радив йому вживати трохи вина.
Разом зі своїм учителем Павлом Тимофій проповідував Христа в Ефесі, Коринфі, Македонії, Італії, Іспанії. Крім апостола Павла Святий повчався і в Іоанна Богослова, допоки того не був відправили в вигнання на острів Патмос.
Своє апостольське служіння Тимофій завершив у Ефесі, де був єпископом. Там якось звершувалося мерзенне язичницьке свято, що називалося «катагогіум». Під час нього перевдягнені в дивних істот чоловіки та жінки з ідолами та палками в руках ходили вулицями міста. При цьому вони безсоромно танцювали, волали пісні, кидалися на інших людей та багатьох із них вбивали.
Апостол Тимофій не потерпів такого беззаконня і прийшов на це мерзенне свято. Він викривав язичників та проповідував їм Істинного Бога.
Проте нечестиві люди, затьмарені ідолопоклонством, не зрозуміли проповіді Святого. Вони одностайно кинулися на Тимофія й били його палицями, тягнути по землі та топтати ногами.
Християни знайшли свого єпископа ледве живим. Вони винесли його за місто, де він і віддав свою душу в руки Божі. Кончина святого Апостола настала приблизно у 97 р. Його чесне тіло поховали на місці, що називалося Піон.
Згодом, під час правління Констанція, сина Костянтина Великого, мощі апостола Тимофія християни перенесли в Константинополь і покладені разом із мощами апостолів Луки та Андрія Первозванного в церкві Святих Апостолів.
Слава Богу вовіки. Амінь.
(Ми поза політикою. Запрошуємо відвідати наші російськомовну і англомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете там багато цікавого)
