День пам’яті преподобної Ксенії
24 січня/6 лютого Православна Церква вшановує пам’ять преподобної Ксенії, в миру Євсевії.
Свята Ксенія, в миру Євсевія, народилася в благочестивій римській сенаторській сім’ї. Вона була єдиною дитиною у своїх батьків, які після досягнення нею дівочого віку заручили її багатому та благородному юнаку.
Коли наблизився день шлюбу, Євсевія, що прагнула зберегти невинність, разом зі своїми двома вірними рабинями-дівицями в чоловічому одязі залишила батьківський дім.
Дівиці сіли на корабель і приплили в Олександрію, звідки прибули на острів Коя, що знаходився у Карії (південно-західній частині Малої Азії).
Ще в дорозі Свята сказала своїм рабиням, щоб вони були їй сестрами та господинями, і що краще вона буде їм служити до кінця свого життя.
На острові мандрівниці найняли відлюдний будиночок, де ревно молили Господа, щоб Він послав їм священнослужителя, який би зміг постригти їх у чернецтво. Євсевія попросила своїх рабинь нікому не розповідати про її походження та ім’я і назвала себе Ксенією, що в перекладі означає чужоземка.
Згодом дівиці зустріли старця Павла, який був священником та ігуменом, і прийшли разом із ним у Карійське місто Міласс. Там Ксенія побудувала невелику церкву на честь первомученика Стефана й влаштувала жіночий монастир.
Старець Павло постриг Святу та її рабинь у чернецтво, а пізніше, після свого зведення на єпископський престол, посвятив Ксенію в диякониси.
Хоча Преподобна і перебувала в плоті, але жила, як ангел. Вона вживала їжу раз на декілька днів, а інколи й увесь тиждень не їла. При цьому їжею для Ксенії був лише хліб, посипаний попелом та змочений сльозами.
Свої подвиги Свята звершувала потай. Не дивлячись на велике стримання, вона відрізнялася смиренням, бадьорістю та багато молилася, іноді з вечора до ранку. Крім того, Ксенія благодіяла бідним, була милосердною до грішників, наставляла на шлях покаяння тих, хто піддався спокусам.
У день пам’яті святого Єфрема, колишнього єпископа Міласса, коли святитель Павло з кліром вирушив на Богослужіння в поселення Левкін, Свята зібрала в монастирську церкву всіх монахинь. Вона сповістила їм про свій відхід із цього життя та просила поминати її в молитвах.
Сестри благали Ксенію не залишати їх і заливалися сльозами. Колишні рабині Преподобної молили її взяти їх із собою. Свята ж звернулася до монахинь зі словом повчання, потім помолилася Богу та попросила їх залишити її наодинці для молитовних роздумів.
Після цього всі вийшли з храму, а рабині почали стежити за Ксенією через шпарину. Вони бачили, як Свята молилася на колінах, а потім лягла для молитви хрестоподібно на землю. Через деякий час церкву осяяло яскраве світло, а у повітрі розлилися пахощі. Тоді сестри увійшли всередину храму й побачили, що Преподобна померла.
В час кончини Святої у світлу пору доби на небі з’явився вінець із зірок, всередині якого сяяв хрест, що був яскравішим за сонце. Це знамення побачив єпископ Павло та інші громадяни, що були в Левкіні. Тоді Павло зрозумів духом, що Ксенія відійшла до Господа, і сповістив про це людям.
Після закінчення Літургії велика кількість народу попрямувала до монастиря Святої. Маловідома раніше подвижниця тепер була прославлена Богом. Від мощей Ксенії звершувалося багато чудесних зцілень.
За бажанням самої Преподобної її тіло поховали з південного боку біля входу в місто. Тільки-но чесне тіло покрили землею, сяючий вінець з хрестом став невидимим.
Невдовзі після цього померла одна з рабинь Ксенії, а через деякий час і друга. Остання на смертному одрі розповіла про походження та життя Святої. Обидві рабині були поховані біля ніг своєї господині.
Від гробу Преподобної подавалися чудесні зцілення хворим, які приходили туди з вірою.
Слава Богу вовіки. Амінь.
(Ми поза політикою. Запрошуємо відвідати наші російськомовну і англомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете там багато цікавого)
