День пам’яті преподобних Марії та Євгена Віфінських

12/25 лютого Православна Церква вшановує пам’ять преподобної Марії, яка називала себе Марином, та батька її Євгена Віфінських.

На початку VI століття в північно-західній провінції Малої Азії, Віфінії, жив благочестивий муж Євген із богобоязною дружиною та єдиною дочкою Марією.

Після кончини дружини чоловік сам виховував свою дочку в заповідях Божих. Коли Марія підросла, Євген вирішив залишити їй все своє майно та піти в монастир.

Він сповістив це дочці, проте вона запитала, невже він не хоче подбати про її спасіння при тому, що сам прагне спастися.

У відповідь Євген зауважив Марії, що не знає, як із нею вчинити, адже він піде в чоловічий монастир, яким же чином вона там зможе бути з ним.

Отроковиця відповіла, що не ввійде в монастир в образі жінки, а обстриже волосся, одягне чоловіче вбрання, й ніхто не дізнається, що вона – жінка. Євген зрадів благочестю дочки й роздав майно нужденним людям.  Марію він постриг у чернецтво та назвав Маріном. Він дав її чоловічий одяг  і сказав їй приховувати свою стать і зберігати невинність.

Батько з дочкою помолилися Богу та прийшли в монастир, що розташовувався поблизу Олександрії, й почали подвизатися серед інших монахів.

Смиренна та слухняна Марія зростала в чеснотах і прагнула до більших подвигів. Оскільки й після декількох років проживання в монастирі в неї не з’явилися ні вуса, ні борода, а голос був тонкий, монахи почали вважати її євнухом. Дехто із них приписували те великим подвигам і суворому посту. Марія ж вживала невелику кількість їжі лише раз у два дні.

Через декілька років Євген відійшов до Господа. З того часу угодниця Божа посилила свої подвиги й удостоїлася від Бога дару проганяти нечистих духів. До Святої почали приводити біснуватих, вона ж клала на них свої руки й молитвою звільняла їх від біснування.

У монастирі подвизалося всього 40 монахів, які прикрашалися чеснотами та духовною мудрістю. Заради забезпечення монастирських потреб щомісяця чотири монахи йшли на городи, що розташовувалися далеко від обителі. На шляху їм доводилося ночувати в одному гостинному дворі, де їх із любов’ю приймав господар.

Одного разу ігумен покликав до себе Марина й попросив його піти на городні роботи, оскільки декотрим монахам неприємно, що він безвихідно перебуває в монастирі та не працює на городах.

Марія земно вклонилася ігумену, попросила благословення і сказала, що піде, куди він скаже.
Разом із трьома монахами угодниця Божа вирушила на монастирські роботи.

На шляху вона ночувала в згаданому гостинному дворі. У господаря ж того двору була доросла дочка. Вона вступила в гріховний зв’язок із одним воїном і зачала в утробі. Воїн навчив її обмовити в своєму гріхопадінні Марина, що та й зробила.

Розгніваний господар гостинного двору прийшов у монастир і почав із криком запитувати, де той лукавий і несправжній християнин, що видає себе за монаха. Монастирський ключар намагався його заспокоїти, однак чоловік нарікав і проклинав той час, коли познайомився з монастирем.

Ігумен покликав благодійника монастиря до себе та запитав, що сталося, і той розповів йому про обезчещення Маріном дівиці. Настоятель здивувався та пообіцяв прогнати Маріна з монастиря, коли він повернеться.

Невдовзі Марія предстала перед ігуменом, і той почав ганьбити її за розбещення дочки господаря гостинного двору. У відповідь на це Свята не виправдовувалася, а попросила прощення і сказала, що згрішила як людина.

Слова Преподобної розгнівили ігумена, й він вигнав її з монастиря. Вона ж залишилася сидіти біля монастирських воріт і з терпінням переносила холод та спеку.

Якщо в удаваного Маріна запитували, чому він там сидить і терпить нестачі, той відповідав, що згрішив і вигнаний із монастиря.

Коли обмовниця Святої народила дитя, її батько приніс його до Марина і залишив біля його ніг. Угодниця Божа прийняла чуже немовля й почала його доглядати. Щоб прогодувати хлопчика, вона просила молоко в пастухів. Марія працювала без нарікань і дякувала Богу.

Через три роки братія монастиря почала просити ігумена прийняти Марина назад у монастир, бо той розкаявся і перед усіма визнав своє падіння. Однак ігумен не хотів послухатися прохань.

Тоді монахи сказали, що самі підуть геть, оскільки казали, що вони не можуть просити Господа, щоб Він простив їхні гріхи, якщо вони не відпускають їх своєму брату, який вже три роки страждає без покрову перед воротами монастиря.

На це ігумен відповів, що через свій гріх Марин не гідний увійти в обитель, але він прийме його заради їхньої любові й прохань. Після цього ігумен покликав Марина й сказав, що приймає його заради любові братії та дає йому в монастирі останнє місце.

Угодниця Божа знову поселилася в монастирі й почала зі смиренням виконувати найтяжчі та найгірші роботи. З Марією жив її названий син. Він ходив за нею, називав її батьком і просив їсти. Свята дбала про виховання отрока, й він зростав у чеснотах. Пізніше юнак прийняв чернечий постриг.

Минуло три роки, і Господь благоволив переселити Свою угодницю у Вишні обителі. Свята мирно спочила в своїй келії, і братія не знала про її кончину.

Через три дні ігумен послав до Марина в келію монахів взнати, чи він не захворів. Монахи побачили подвижника мертвим і отрока, який плакав біля його тіла.

Коли ігумен дізнався про те, що сталося, то повелів приготувати тіло покійного до погребіння. У той час і відкрилося, що Марин – за природою жінка.

Зі сльозами припав ігумен до ніг Преподобної й почав просити в Господа та в неї прощення. Він не міг утішитися та довго ридав. Тоді почувся з Неба Голос, який сказав ігумену, що він згрішив через незнання, тому прощаються йому гріхи.

Після цього в монастир покликали господаря гостинного двору. Охоплений жахом від того, що покійний Марин – жінка, він почав плакати та каятися в своїй злобі.

Невдовзі сюди прийшла й обмовниця Святої, що страждала від нечистого духа, і перед усіма розповіла правду. Коли біснувату підвели до гробу Преподобної, нечистий дух залишив її, і вона зцілилася.

Всі прославили Господа та Його угодницю, яка заради Царства Небесного зберегала свою таємницю й багато перетерпіла.
Слава Богу вовіки. Амінь.

Цього року на цей день припадає Неділя про митаря та фарисея.

(Ви можете також відвідати російськомовну і англомовнучастини сайту N.E.W.O.D.)