День пам’яті великомученика Феодора Тірона
17 лютого/2 березня Православна Церква вшановує пам’ять святого великомученика Феодора Тірона.
Святий Феодор постраждав за царювання імператорів Максиміана Галерія та Максиміна Даки. Його обрали до війська й привели в мармарітський полк, що розташовувався тоді в Понтійському місті Амасії. Керував цим полком препозіт Врінка.
Як тільки Феодор Тірон (тірон з лат. – новобранець) прибув у полк, язичники почали примушувати його до жертвоприношення. Проте Святий проголосив себе християнином і відмовився від поклоніння несправжнім богам.
Препозіт Врінка почав вмовляти Феодора принести жертву ідолам, однак не досягнув успіху й вирішив дати Святому кілька днів для роздумів. Цей час Мученик проводив у молитві.
Тоді нечестиві схопили декількох християн і відвели в темницю. Феодор дорогою до в’яниці повчав їх святої віри та переконував бути вірними Христу. Потім Святий підпалив капище богині Цибели, яку язичники вважали матір’ю богів, в тому числі й Зевса. Очевидці донесли про це градоначальнику Кроніду, який схопив Святого і привів до ігемона Публія.
Публій викликав до себе препозіта Врінку і запитав у нього про Феодора. Врінка сказав, що вмовляв Феодора принести жертву богам, а потім дав йому строк для роздумів, але оскільки він звершив такий вчинок, то його слід віддати під суд.
Ігемон запитав у Феодора, для чого він приніс богині замість жертви вогонь. Святий відповів, що запалив дрова, аби вогонь обпалив камінь. Він у свою чергу запитав, невже їхня богиня настільки безсила, що вогонь може обпалювати її.
Публій розгнівався, почувши таке, і наказав бити Святого. Він сказав Феодору, що жорстокими муками примусить його здійснити жертвоприношення. На це Святий відповів, що не боїться ніяких тортур і готовий постраждати за Христа.
Ігемон засудив Святого на голодну смерть, і Феодора замкнули в темниці, а на двері наклали печать. Однак Дух Святий укріпляв Мученика Своєю благодаттю.
В ув’язненні Феодору з’явився Господь Іісус Христос і повелів більше не приймати земної їжі та пиття. Господь повідомив Святому, що для нього приготовлене вічне життя на Небесах.
Обрадуваний цим видінням Феодор почав співати Псалми. Разом із ним співали й Ангельські лики. Цей солодкий спів почула варта й зазирнула через віконце до Феодора. Там сторожа побачила крім Святого багато мужів у білому вбранні, про що поспішили доповісти ігемону.
Коли ігемон прибув у темницю, то побачив, що двері до Мученика замкнені й запечатані. При цьому й він чув багато голосів. Публій увійшов всередину приміщення, де утримувався Феодор, але окрім Святого там нікого не було.
Тоді Ігемон сильно злякався й покинув темницю, а Мученику наказав дати трохи хліба та води. Однак Святий не прийняв їх, а сказав, що його живить Господь.
Коли наступного ранку Мученик представ перед ігемоном, то мучитель почав знову схиляти його до ідолопоклонства. Він обіцяв Святому, що розповість про нього царям, і вони зроблять його головним жерцем богів.
Феодор на це відповів, що до кінця свого життя не відвернеться від Христа.
Після цих слів тіло Святого почали стругати залізними зубцями. Під час цих тортур оголювалися кістки мученика, а він невпинно славословив Бога.
Потім народ почав вимагати смерті святого. Тоді мучитель ще раз запропонував Феодору звершити жертвоприношення, після чого засудив його на спалення.
Ігемонові слуги швидко зібрали багато дров і розвели вогнище. Святий Феодор безстрашно увійшов у нього й перехрестився. У цей час на мученика зійшов Святий Дух і охолодив його. А Феодор зі словами славослов’я на устах віддав Господу свою душу. Кончина святого настала близько 306 р.
Тіло Мученика випросила для поховання благочестива жінка Євсевія. Вона поховала Святого в своєму домі в Євхаїтах, після чого щороку святкувала його пам’ять.
Після кончини Феодора за царювання імператора Юліана Відступника (361 – 363 рр.) сталося наступне чудо. Нечестивий Юліан у першу седмицю Великого Посту захотів осквернити християн, які особливо намагаються зберігати в цей час чистоту.
Тому він наказав константинопольському градоначальнику окропляти ідоложертовною кров’ю всі їстівні припаси, що продавалися на торжищах. Але Господь зберіг Своїх рабів і зруйнував підступний задум ідолопоклонника.
Тоді ж Константинопольському архієпископу Євдоксію з’явився великомученик Феодор Тірон і повідомив про хитрість злочестивого імператора. Він сказав архієпископу зібрати паству та заборонити їй купувати їжу на торжищах. На запитання ж архієрея, що їсти тим людям, у кого немає вдома запасів, Феодор повелів годувати їх коливом (вареною з медом пшеницею). Потім Святий назвав себе і сказав, що його Бог послав християнам на допомогу.
Константинопольський архіпастир виконав повеління Святого і зберіг вірних рабів Христових від ідоложертовної їжі.
З того часу Церквою встановлено святкувати пам’ять великомученика Феодора першої суботи Великого Посту. У день надвечір’я суботи звершується благословення колива разом зі співом молебного канону святому Феодору.
Слава Богу вовіки. Амінь.
(Ви можете також відвідати російськомовну і англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)
