День пам’яті благовірного князя Ярослава Мудрого

День пам’яті благовірного князя Ярослава Мудрого

20 лютого/5 березня Православна Церква вшановує пам’ять благовірного князя Ярослава Мудрого.

Благовірний князь Ярослав Мудрий, другий син Великого Київського князя Володимира І Святославича від полоцької княжни Рогнеди, народився близько 978 – 989 років. У Святому Хрещенні його назвали Георгієм. Князь Ярослав кульгав. Як повідомляють деякі історичні джерела, в дитинстві він хворів на параліч ніг, який у 988 році минув.

Рівноапостольний князь Володимир розділив між синами землі, і 9-річному Ярославу відійшов у підпорядкування Ростов. Коли в 1012 році помер старший брат Ярослава Вишеслав, батько доручив йому княжіння в Новгороді. Володимир Великий обминув усиновленого Святополка (сина свого старшого брата Ярополка), на якого тоді гнівався.

Ярослав хотів незалежно від батька княжити в Новгородській землі, тому в 1014 році він відмовився платити батькові щорічну данину. Володимир Великий розгнівався на сина та мав намір йти проти нього, але невдовзі захворів і помер.

Після смерті рівноапостольного князя Володимира великокняжий престол захопив Святополк Окаянний. Він, щоб заволодіти усією Руссю, з допомогою найманих вбивць позбувся братів Бориса, Гліба та Святослава. Князь Ярослав також перебував під загрозою смерті, але сестра Предслава попередила його про небезпеку, і він сам вирушив із військом на Київ.

Військо Ярослава, що складалося з 40 тисяч новгородців і декількох тисяч найманих варягів зійшлося з військом Святополка під Любечем. Ярослав здобув перемогу і в 1016 році увійшов у Київ.

Святополк, якому вдалося втекти, в 1017 чи в 1018 році за підтримки поляків, німців, угорців та печенігів розбив військо Ярослава на берегах Бугу. Благовірний князь утік у Новгород і хотів вирушити до Скандинавії, але новгородці порубали його човни й переконали продовжити боротьбу.

У 1019 році на ріці Альті відбулася нова битва. Там військо Святополка зазнало поразки. Сам Святополк помер дорогою до Польщі. Князь Ярослав утвердився в Києві.

Після цього благовірному князю доводилося вести боротьбу проти посягань свого племінника князя Брячислава Ізяславича Полоцького, а пізніше проти брата Мстислава Тмутараканського.

У 1025 році з Мстиславом уклали мир, згідно з яким Руські землі зі східного боку Дніпра відійшли до Мстислава, а з західного – до Ярослава.

У 1035 році Мстислав помер, і відбулося об’єднання розділених земель. Того ж року князь Ярослав посадив у в’язницю обмовленого перед ним брата Судіслава, що княжив у Пскові. Так під владою Ярослава опинилися всі Руські області, крім Полоцького князівства.

Угодник Божий звершував воєнні походи й проти зовнішніх ворогів, тому його княжіння супроводжували війни. Сам князь, як повідомляє літописець, не любив воювати. Він намагався досягати з іншими державами взаємовигідних відносин мирним шляхом.

Дружиною Ярослава була шведська принцеса Інгігерда, хрещена з ім’ям Ірина. Святий мав родинні зв’язки і з правителями інших держав через шлюби своїх дітей та близьких.

Благовірний князь був мудрим правителем і дбав про добробут Русі. Він заснував міста Юр’єв (нині Тарту) і Ярославль. Також Святий укріпляв границі, забезпечував охорону торгових шляхів, захищав інтереси руських торговців у Візантії. На південному кордоні Князь почав зведення міст Юр’єва (нині Біла Церква), Торчеська, Корсуня (нині Корсунь-Шевченківський), Треполя тощо.

Ярослава Мудрого

У Києві за княжіння Ярослава Мудрого відбувалася жвава торгівля. Саме місто князь прикрасив численними новими будівлями. Так, були споруджені Золоті Воота, а над ними Благовіщенський храм. Також був зведений величний храм Святої Софії, прикрашений фресками та мозаїкою, засновані монастирі на честь святого Георгія та святої Ірини.

У цей час майбутній святитель Іларіон проголосив «Слово про Закон та Благодать», яке стало визначною пам’яткою давньоруської літератури. Тоді ж був написаний перший руський літопис – «Найдревніше зведення».

Князь Ярослав сприяв поширенню християнства та дбав про підготовку руського духовенства. Багато коштів Святий витрачав на прикрашення храмів, для чого запрошував грецьких майстрів. За княжіння Ярослава Мудрого зростала кількість монахів та монастирів.

У 1051 році за наказом благовірного князя собор єпископів поставив митрополитом Іларіона, який був першим Київським митрополитом, який мав руське походження.

Угодник Божий дбав про освіту народу. За його наказом перекладалися з грецької на слов’янську мову та переписувалися книги. При Софійському соборі була заснована бібліотека. Духовенство почало навчати дітей. У Новгороді виникло училище, розраховане на 300 хлопчиків-учнів.

Ярослава Мудрого

Прославився благовірний князь як законодавець. Йому належить перший на Русі письмовий кодекс законів «Руська правда» (1016 р.). За княжіння Ярослава Мудрого на основі візантійського Номоканона був складений Церковний Устав (Кормча книга).

Угодник Божий відрізнявся суворістю, розважливістю, хоробрістю та начитаністю. Він жив скромно, був співчутливим до бідних, виявляв ревність у вірі.

20 лютого 1054 року князь Ярослав відійшов до Господа у Вишгороді під Києвом. Його чесні мощі поховали в Софійському соборі. Перед кончиною Святий заповів синам любити один одного й попередив, що вони самі загинуть і землю своїх отців та дідів загублять, якщо будуть ненавидіти один одного й сваритимуться.

За княжіння Ярослава Мудрого були зміцнені економічні та культурні зв’язки між розрізненими частинами держави. Це був час найбільшого розквіту Київської Русі.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ви можете також відвідати російськомовну і англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)

Wayfarer

Wayfarer

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x