Пам’ять мучеників Євтропія, Клеоніка та Василіска
3/16 березня Православна Церква вшановує пам’ять мучеників Євтропія, Клеоніка та Василіска.
Святі Євтропій, Клеонік та Василіск постраждали за Христа в місті Амасії, що в Малій Азії. Рідні брати Євтропій і Клеонік були друзями великомученика Феодора Тірона, а Василіск – його племінником.
Коли святий Феодор прийняв мученицьку смерть, Євтропій, Клеонік та Василіск залишилися у в’язниці.
Невдовзі помер правитель Публій, який катував святого Феодора. На його місце прибув жорстокий гонитель християн Аскліпіодот.
Якось він переглядав судові справи й дізнався про ув’язнених в темниці Євтропія, Клеоніка та Василіска, яких одразу наказав привести до себе. Коли темничний сторож виводив мучеників із темниці, то сказав, що настав час, якого вони з нетерпінням чекали, і попросив їхніх молитов за себе. Він неодноразово бачив незвичайне світло, яке осяювало святих, і темничні двері не раз самі по собі відкривалися.
Правитель був здивований виглядом мучеників, адже обличчя їхні були світлими й радісними. Він запитав у них, чому вони радіють.
Євтропій відповів, що Господь Іісус Христос дає їм радість. Тоді правитель почав обіцяти Євтропію багатства та почесті, якщо він схилить до поклоніння богам свою братію, а в разі відмови погрожував муками та смертю. При цьому він дозволяв Святому не звершувати жертвоприношення, а лише оголосити привселюдно про свій намір принести жертву.
Євтропій назвав Аскліпіодота спадкоємцем пекла, докорив йому та сказав, що бажає постраждати за Христа.
Від таких слів мучитель розгнівався та наказав нещадно бити Святого. Однак руки слуг, які били мученика, раптом обмертвіли. Тоді правитель запитав ще раз у Євтропія, чи поклониться він богам, а після його відмови звернувся із таким самим запитанням до Клеоніка та Василіска. Однак і товариші Євтропія виказали твердість у своїй вірі.
Розлючений непохитністю святих Аскліпіодот наказав нещадно бити їх. Мучеників били цупкими жилами так сильно, що від їхнього тіла відривалися шматки плоті. Тоді Євтропій звернувся з молитвою до Бога, і раптом сталося чудо. Зненацька почався землетрус, і мученики звільнилися невидимою силою та залишилися цілими. У цей час з’явився Господь Іісус Христос разом із Ангелами та святим Феодором і пообіцяв бути помічником мученикам у їхніх стражданнях.
Це Божественне з’явлення бачили не лише святі, але й багато хто з народу. Однак правитель через свою духовну сліпоту не міг побачити Господа й наказав відвести мучеників до в’язниці.
Потім він прикликав до себе Євтропія та знову намагався великими дарами підкупити його, щоб він лише сказав народу, що приніс жертву. На це Святий докорив підступному правителю й сказав, що ніщо не відверне його від любові до Істинного Бога.
Наступного ранку правитель наказав жителям міста зібратися в храм Артеміди для всенародного жертвоприношення, куди були привели й Євтропія, Клеоніка та Василіска. Там по молитві святих раптом стався землетрус, під час якого ідол Артеміди впав та розбився.
Коли наляканий правитель прийшов до тями, то наказав поливати мучеників розтопленими смолою та сіркою. Для цього святих прив’язали до вбитих у землю великих колів. До мучеників піднесли кліщами котли з киплячою смолою, але вони з Божою допомогою відв’язали свої руки, взяли ними котли та вилили смолу на спини один одному. Вона ж стекла з них як вода й обпалила при цьому слуг правителя.
Аскліпіодот приписав це чудо чаклунству та наказав дерти тіла святих залізними кігтями, а їхні рани поливати гірчицею та сіллю, розведеною в оцті. Євтропій, Клеонік та Василіск довго терпіли те катування і лише ввечері їх знову ув’язнили в темниці. Там опівночі їм з’явився Господь і пообіцяв вічне життя зі святими.
Наступного ранку непохитні воїни Христа вкотре предстали перед правителем і в черговий раз відмовилися від поклоніння язичницьким богам. Тоді мучитель засудив Євтропія та Клеоніка до розп’яття, а Василіска наказав знову ув’язнити. Так правитель зробив спеціально для того, щоб розлучити святих, які бажали разом прийняти мученицьку кончину.
Святих Євтропія та Клеоніка прибили до хрестів за містом і з молитвою на устах мученики відійшли до Господа. Василіска ще довго тримали в темниці й під час правління наступника Аскліпіодота Агриппі його обезголовили. Так мученицьки закінчили своє життя доблесні страждальці й відійшли до Христа Бога. Амінь.
(Ви можете також відвідати російськомовну і англомовнучастини сайту N.E.W.O.D.)
