День пам’яті мученика Конона
5/18 березня Православна Церква вшановує пам’ять мученика Конона Ісаврійського.
Святий Конон народився в часи святих Апостолів у поселенні Віфанії, що розташовувалося неподалік від міста Ісаврії (у Малій Азії). Його батьки, Нестор і Нада, були язичниками.
Якось Конону явився Архістратиг Михаїл. Він навчив юнака істинної віри, сподобив Святого Хрещення, причастив Христових Тайн, а потім став невидимим.
Невдовзі батьки Конона обручили його з дівицею Анною та влаштували весілля. Коли молоде подружжя залишилося на самоті, Конон закрив свічку посудиною й запитав у своєї нареченої, що краще світло чи темрява. Вона відповіла, що світло.
Тоді Святий розповів дівиці про християнську віру й схиляв її до непорочного життя. Анна мала добре серце. Вона прийняла слово Боже та пообіцяла зберігати невинність. Конон і Анна жили, як брат із сестрою, та уподібнювалися ангелам.
Згодом Святий навернув до Христа й своїх батьків. Через певний час батько Конона сподобився мученицького вінця, а матір та дружина мирно відійшли до Господа.
Після смерті близьких Конон жив самотньо й виснажував своє тіло трудами, постом та нічними молитвами. Він був сповнений благодаті Божої, яка відкрилася людям лише в його старості.
Поблизу Ісаврії в непрохідних горах знаходилася страшна й темна печера. У ній розташовувався храм мерзенного бога Аполлона. Щороку місцеві жителі збиралися на святкування Аполлону та приносили криваві жертви.
Якось у день цього язичницького свята Конон прийшов у місто, де побачив озброєний натовп кінних та піших. Святий голосно звернувся до народу, викрив його нечестя і почав проповідувати Істинного Бога.
У натовпі здійнявся шум, і частина язичників поривалася вбити Конона, а інша частина стримувала їх. Коли народ трохи вщух, язичники зажадали, щоб Святий показав знамення від свого Бога і вони увірують у Нього.
На це Конон запропонував усім йти до печери й подивитися, хто прийде раніше. Якщо прийдуть раніше язичники, то їхній бог є великим та істинним. Якщо ж він, старий і немічний, швидше дістанеться до печери, то всі мають увірувати в його Бога. Ідолопоклонникам сподобалася пропозиція Конон, і всі інші вирушили в дорогу.
Святий Конон ішов та молився Богу. У той час з`явився Архістратиг Михаїл і чудесно переніс його до печери. Язичники ж заблукали і весь день та ніч були в дорозі.
Вранці їм назустріч вийшов святий Конон. Всі здивувався, однак увірувати в Істинного Бога не захотіли. Тоді Святий запитав у язичників, чи виконають вони те, що скаже їм їхній ж ідол. Нечестиві люди погодилися.
Після цього Конон іменем Христа наказав ідолу Аполлона вийти з печери, і той одразу викотився та став перед народом. Святий запитав у нього, хто Істинний Бог, він чи Господь Іісус Христос. Бездушний ідол промовив, що Єдиним Істинним Богом є Христос, а потім впав і розсипався.
Через таке чудо багато язичників увірувало в Христа, а згодом і весь народ просвітився світлом істинної віри. А святий Конон продовжував звершувати чудеса, виганяв нечистих духів та зцілював хворих.
Якось зібралися разом усі біси, яких Конон вигнав із людей та капищ, і ополчилися на Святого. Проте Конон зв’язав їх іменем Христа, і вони почали просити його, щоб той не відправляв їх у пекло. Біси пообіцяли виконувати накази Святого, і святий Конон примусив бісів звершувати різні роботи.
Одного разу на Конона напали розбійники й почали вимагати в нього золото. Тоді за повелінням Божим з’явилися біси, що прислуговували Святому, схопили тих розбійників і почали їх катувати. Бачачи це, Конон помолився за нападників, звільнив їх від бісівських катувань і наставив на шлях істинний.
Однак не всі біси були зв’язані Святим. Деякі з них почали наводити на місцевих жителів хвороби. Змилосердившись, Конон помолився Богу, і Господь дав йому владу і над тими нечистими духами.
Святий одних із них відіслав у пустелю, других – у пекло, а третіх – помістив у тридцяти залитих оловом глиняних посудинах, які закопав під своїм будинком.
У той час за нечестивим царським указом почалося гоніння на християн. Воєвода Магдон схопив і святого Конона, якому довелося витерпіти багато різних катувань. Однак місцеві жителі дізналися про це й поспішили на допомогу Святому. Тоді воєвода злякався та втік разом зі своїми слугам, а святий Конон засмутився, що не довелося йому постраждати до смерті за Христа.
Через два роки після цього Конон відійшов до Господа. Християни ж захотіли перетворити його дім на церкву. Вони почали копали під будинком Святого й знайшли посудини з бісами. Коли одну з таких посудин відкрили, то з неї у вигляді сморідного диму одразу вийшли нечисті духи, що здійняли великий шум.
Місцеві жителі після того почали боятися вночі виходити на вулицю, бо біси наводили на всіх страхи. Інші ж із тих посудин відкрити не наважилися. Вони залишилися під новозбудованою церквою на честь святого Конона, який навіть після смерті проганяв нечистих духів своєю молитвою.
Слава Богу вовіки. Амінь.
(Ви можете також відвідати російськомовну і англомовнучастини сайту N.E.W.O.D.)
