День пам’яті преподобного Феофілакта Сповідника

8/21 березня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Феофілакта Сповідника, єпископа Нікомідійського.

Благочестивий муж Феофілакт прибув у Царгород зі Сходу в часи іконоборства. Він став близьким до святого Тарасія, Патріарха Константинопольського, що тоді ще був сенатором та мирянином.

Коли святий Патріарх Павло, не будучи в змозі подолати іконоборчу єресь, залишив патріарший престол, його наступником став Тарасій.

У 787 році він зібрав Сьомий Вселенський Собор, на якому було анафематствоване іконоборство.

У той час святий Феофілакт разом із благочестивим мужем Михаїлом здрікся світу та прийняв чернечий постриг. Патріарх Тарасій направив їх обох у монастир, що розташовувався на березі Чорного моря, де подвижники трудилися й зростали в чеснотах.

Якось у сильну спеку, коли люди знемагали від спраги, по молитвах святих мужів суха мідна посудина почала точити воду. Це чудо було подібним до того, як колись Господь напоїв у пустелі спраглий Ізраїль водою, яку вивів із каменя.

Згодом Патріарх Тарасій посвятив Феофілакта та Михаїла, що просяяли доброчесністю, в єпископський сан.

Феофілакт став єпископом Нікомідійським, а Михаїл – Синадським.

Ревно пас святий Феофілакт словесне стадо Христове. Він споруджував храми, лікарні, богадільні, багато благодіяв бідним. Святитель сам прислуговував хворим та немічним, обмивав прокажених.

Після смерті Патріарха Тарасія на Константинопольський патріарший престол зійшов Никифор. Тоді ж іконоборча єресь знову набула сили. Головним винуватцем цього став імператор-іконоборець Лев V Вірменин.

Патріарх Никифор разом зі святителями Єміліаном Кізікським, Євфимієм Сардійським, Іосифом Фессалонікійським, Євдоксієм Амморійським, Михаїлом Синадським та Феофілактом Нікомидійським прибув до царя і почав переконувати його не бентежити Церкву Христову єрессю, проклятою на Сьомому Вселенському Соборі.

Однак цар, який закоренів у єретичних поглядах, не зважав на вмовляння архієреїв. Святий же Феофілакт, коли святителі стихли, сказав імператору, що несподівано спостигне його біда й не знайде він того, хто його порятує.

Ці слова ще більше розлютили Лева, і він засудив усіх архієреїв до заслання. Єпископ Феофілакт потрапив у приморське місто Стровул, що у Ківерреотах (південно-західній області Малої Азії). Там святитель Божий перебував у великих скорботах близько 30-ти років життя й віддав душу Богу.

Лев Вірменин, як і передрік Святий, загинув несподіваною смертю. У 820 році на свято Різдва Христового його вбили його ж воїни в церкві. Після нього царювали ще два єретика, а потім влада перейшла до благочестивої цариці Феодори та сина її Михаїла.

Патріарший престол зайняв тоді святий Мефодій, і іконоборча єресь зазнала краху. У той час мощі святого Феофілакта перенесли в Нікомідію та поклали в спорудженому ним храмі на захист міста.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ви можете також відвідати російськомовну і англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)