Пам’ять апостолів Іасона й Сосіпатра, мучениці Керкіри

28 квітня/11 травня Православна Церква вшановує пам’ять святих апостолів Іасона й Сосіпатра та мучениці Керкіри діви.

Святий апостол Іасон походив із Тарсу (у Малій Азії), а Сосіпатр – з Ахайї (у Греції). Вони були учнями апостола Павла й удостоїлися святительського сану.

Іасон був єпископом у Тарсі, а Сосіпатр управляв Іконійською Церквою. З проповіддю Слова Божого ці апостоли вирушили на захід і на острові Керкірі, що в Іонічному морі поблизу Греції, спорудили церкву в честь первомученика Стефана.

Там вони звершували Богослужіння та навертали багатьох невірних до істинної віри.
Невдовзі про святих дізнався цар острова Керкілін. За його наказом їх схопили та ув’язнили в темниці.

Окрім апостолів, там знаходилися і сім розбійників: Саторній, Іакісхол, Фаустіан, Іаннуарій, Марсалій, Євфрасій та Маммій. Іасон і Сосіпатр навернули розбійників до християнської віри, за що останніх вкинули в котел з киплячими смолою, сіркою та воском, де вони й прийняли мученицьку кончину.

Помер за віру в Христа і темничний сторож. Йому спочатку відрізали ліву руку та обидві ноги, а потім відсікли й голову.

Святих апостолів Іасона та Сосіпатра вивели з темниці й передали для катування князю Кіпріану, який зв’язав святих та знову ув’язнив в темниці.

Зі своїх палат на страждання мучеників дивилася царська дочка Керкіра. Вона дізналася, що святі страждають за Христа, і сама сповідала себе християнкою. При цьому Керкіра зняла з себе дороге вбрання й прикраси та роздала їх бідним.

Усі намагання царя відвернути свою дочку від Істинного Бога залишилися марними. Тому він сильно розлютився, замкнув її в окремій темниці й послав блудника Муріна, щоб той вчинив над нею насилля.

Коли ж блудник наблизився до дверей приміщення, де знаходилася дівиця, то прибіг ведмідь і почав його терзати. Керкіра почула шум і побачила у вікно, що відбувається.

Вона Іменем Христа прогнала звіра, зцілила понівеченого Муріна та навернула його до істинної віри. Тоді за сповідування Христа Мурін прийняв тяжкі муки, під час яких і помер.

Після того жорстокий цар наказав спалити свою дочку разом із темницею, в якій вона була. Однак темниця згоріла, а дівиця залишилася неушкодженою. Через таке чудо багато народу увірувало в Істинного Бога.

Потім святу мученицю повішали на дереві, напустили на неї ядучого диму та розстріляли її стрілами. Під час тих мук Керкіра й відійшла до Господа.

Після смерті дочки цар почав переслідування християн. Вони ж утекли від нього на сусідній острів. Коли мучитель довідався про те, то вирушив на той острів, щоб нещадно покарати їх. Однак сам, покараний Богом, втонув у морі.

Тоді Іасон та Сосіпатр вийшли з темниці й почали беззаборонно проповідувати істинну віру.

Невдовзі на престол вступив новий цар, і за його наказом апостолів знову схопили. Їх кинули в котел із розвареними смолою, сіркою та воском. Святі благодаттю Христовою залишалися в котлі неушкодженими, в той час як багато язичників, що знаходилися поруч, постраждали від вогню.

Тоді безліч невірних навернулося до істинної віри, а разом із ними й цар, який став просити в Бога прощення.

Навчені апостолами, усі новонавернені прийняли Святе Хрещення. Цар також хрестився в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа та був названий Севастіаном.

Через декілька днів захворів та помер син царя. Тоді апостоли помолилися Богу та воскресили його з мертвих. Крім того по молитвах святих звершувалося багато й інших чудес.

За сприяння царя на острові були споруджені прекрасні церкви, і число віруючих у Істинного Бога трудами апостолів примножувалося.

Померли Іасон та Сосіпатр у похилому віці й відійшли до Господа, якому служили все своє життя.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ви можете також відвідати російськомовну і англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)