День пам’яті святої мучениці Пелагії

День пам’яті святої мучениці Пелагії

4/17 травня Православана Церква вшановує пам’яті святої мучениці Пелагії.

Свята Пелагія постраждала за істинну віру від нечестивого імператора Діоклетіана, що царював у 284 – 305 рр. Вона жила в місті Тарсі в малоазійській області Кілікії. Дівиця походила зі знатної та багатої сім’ї та вирізнялася незвичайною красою.

Коли Пелагія почула про Господа нашого Іісуса Христа, то всім серцем увірувала в Нього і вирішила зберігати цноту. Щоб прийняти Святе Хрещення, вона захотіла знайти єпископа міста на ім’я Клінон, який, як і багато інших християн, переховувався в горах і пустелях.

Між тим названий син імператора Діоклетіана, що мав нагоду побачити Пелагію, спокусився її красою та послав поважних мужів сповістити дівиці, що він хоче взяти її за дружину.

Матір Святої, яка була ревною язичницею, зраділа цьому. Однак Пелагія безбоязно перехрестилася та сказала посланцям, що вже заручена з Сином Божим, Царем Безсмертним.

Коли царевич отримав таку відповідь від дівиці, то розгнівався й замислив помститися їй, проте зволікав, бо сподівався, що Пелагія все ж таки виконає його волю.

Щоб мати нагоду покинути дім і знайти єпископа, Свята почала вмовляти матір дозволити їй провідати свою годувальницю. Та довго не погоджувалася, але, зрештою, відпустила дочку в дорогу. Вона зодягнула Пелагію в розкішне вбрання, прикрасила золотом та дорогоцінними каменями, дала їй колісницю, євнухів та слуг.

Перед цим дівиця бачила у видінні Господа у вигляді святителя Клінона. Його лик сяяв світлом і одяг був дивовижним. Коли Пелагія прокинулася, то послала в темницю до схоплених християн вірних євнухів, щоб вони розпитали про зовнішність архієрея. Опис вірян співпав із зовнішнім виглядом мужа, якого бачила Свята.

За межами міста на покритій лісом горі мандрівники побачили єпископа. Пелагія наказала слугам розташуватися віддалік в тіні дерев для відпочинку, а сама почала зі святителем розмову. Коли дівиця попросила архієрея хрестити її, він звершив молитву, щоб Господь послав Пелагії Свого Духа.

Після цього з землі чудесно витекло джерело води, і біля нього з’явилися два Ангели з білими покривалами в руках. Єпископ хрестив Пелагію та причастив її часткою Тіла Христового.

Дівиця пожертвувала на потреби бідних свій дорогий одяг та коштовності, а потім повернулася до своїх слуг, яких знайшла незрячими. Їхні очі затьмарилися під бісівським впливом, і вони не знали, куди йти. Свята перехрестила слуг, і ті одразу прозріли. Вона наставила їх на путь спасіння та відправилася до годувальниці.

Годувальниця зраділа, що Пелагія стала християнкою, однак попросила дівицю не залишатися довго в її домі, бо боялася за своїх близьких, які могли постраждати від царського гніву. Після того Свята вирушила додому.

Матір Пелагії настільки була вражена зміною у своїй дочці, що довго лежала, як мертва. Потім вона пішла до царя й попросила в нього воїнів, які б схопили єпископа.

Пелагія, побачивши сильний гнів матері, втекла з дому разом зі слугами, що увірували в Христа. Господь покривав дівицю, і її не могли знайти.

Через деякий час Свята сповнилася божественною ревністю, прийшла у свій дім і почала схиляти матір до істинної віри. Та ж, осліплена злобою, не слухала слів своєї дочки й послала сказати царевичу, що його наречена присвятила себе християнському Богу.

Охоплений плотською пристрастю, царевич відчаявся у можливості заволодіти дівицею й умертвив себе мечем.

Коли матір Святої дізналася про це, то дуже злякалася. Вона повела Пелагію до Діоклетіана й звинуватила її у смерті його названого сина.

Діоклетіан же глянув на Святу й сам розгорівся нечистим бажанням. Він задумав зробити дівицю однією зі своїх дружин і залишив її в палаці під опікою прислуги. Матір Святої він нагородив золотом та відпустив додому.

Наступного дня, оточений радниками та воїнами, Діоклетіан сів на своєму престолі й покликав Пелагію. Він почав схиляти її зректися Христа та пропонував спільно з ним володіти царством.

Однак ні слава, ні багатство не звабили Святу, і вона залишилася вірною Істинному Богу. Тоді за царським наказом слуги розжарили мідного вола, підвели до нього Пелагію й наблизилися до неї, щоб її оголити. Дівиця сказала царю, що його дружини та наложниці мають таке саме тіло, як і вона. Потім Пелагія перехрестилася та зняла з себе одяг, щоб до неї не доторкнулися нечестиві. Після цього дівиця докорила царю й пішла самостійно на смерть.

У волі її тіло розтопилося, як масло, і по всьому місту розлилися дивні пахощі. Кістки Святої кинули на горі Літатон на поживу звірам. Туди до них прийшли з пустелі чотири леви й охороняли їх.

Господь відкрив святителю Клінону про смерть Пелагії та місцезнаходження її кісток, і він прийшов на те місце й поховав їх. Святитель поклав мощі Мучениці на найвищому пагорбі гірському та поклав над ними камінь. На камені святитель написав, чиї мощі тут почивають. За царювання Костянтина Великого над мощами Пелагії була споруджена церква.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ви можете також відвідати російськомовну і англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)

Wayfarer

Wayfarer

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
1 Коментар
Старіші
Новіші Найпопулярніші
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
trackback
День пам'яті преподобного Пахомія Великого | N.E.W.O.D
15 днів тому

[…] Пахомій не побажав повернутися додому, а прийняв Святе Хрещення й почав подвизатися в занедбаному язичницькому храмі […]

Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
1
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
1
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x