Храм – житло Бога
Не дозволяється сказати в храмі ні слова тому хто стоїть поруч, – навіть якби хтось зустрів друга, якого давно не бачив, це робиться поза священними стінами, бо храм – Житло Бога.
Церква – не цирульня, не лавка з пахощами, не майстерня, а місце проживання Ангелів і Архангелів, Царство Боже, саме Небо.
Якби хтось відкрив Небо й ввів тебе до нього, ти не наважився б розмовляти, навіть якби побачив батька чи брата. Так само й тут не можна говорити ні про що, крім духовних предметів, бо й тут Небо.
Якщо не віриш, то подивися на цю Трапезу, згадай, для Кого і для чого вона поставлена, подумай, Хто приходить сюди…
Жінкам, коли йдуть у храм, слід було б знімати прикраси – церква створена не для того, щоб показували в ній тлінне багатство, а для того, щоб збирали духовні багатства.
А ти, як на видовище, приходиш сюди в прикрасах, і наслідуючи актрис, одягаєшся з такою самою безглуздою пишністю. У такому разі ти приходиш сюди на шкоду багатьом.
Храм є житлом Бога. Тут живе любов і мир, віра та цнотливість.
Храм є житлом Бога. Тут живе любов і мир, віра та цнотливість.
Благаю вас, дорогі брати та сестри, що прийшли сюди: повчайте інших, тих хто поруч із вами, усіх ледачих, щоб ті приходили до церкви.
Сьогодні ви скуштували нектар Церковного вчення, а вони залишись без нічого. Церква є притулком для всіх, і тому кожен нехай поспішає до неї.
Якщо ти праведний, то увійди сюди, щоб зберегти свою праведність. Якщо грішний, то поспішай сюди, щоб спасти свою душу.
Якщо ти праведний, то увійди сюди, щоб зберегти свою праведність. Якщо грішний, то поспішай сюди, щоб спасти свою душу.
Як може хтось спрямувати свою душу до добра, якщо не чує вчення Церковного? Слово Боже названо світлом, і це світло багато дорожче ніж фізичне, видиме світло, бо воно наші душі просвітлює.
Про те й пророк Ісая сказав : “Народ, який в темряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерті, Світло засяє над ними! 1(Іс.9:2.Пор. Мф.4:16). Це «Світло» це правдиве вчення Євангельське. Тож кожен із нас, хто часто приходить до храму Божого, спонукайте до цього й інших, так щоб ніхто не казав: «я маю справи, тому не можу прийти».
Згадайте тих людей, які покликані були на царську вечерю, але не пішли2(Мф. 22:1-14. Лк. 14:16-24).. Один сказав: «Я п’ять пар волів купив, інший поле, третій – я одружився». І за це на них цар розгнівався.
А ви, ось, і однієї години не хочете Богу присвятити. І який вам тягар із церкви? Хіба це на роботу йти? Ось, якби хто став золото роздавати, або срібло, або пропонувати безкоштовно мед або пиво, то хіба б ви не поспішали туди? А в церкву, де я повсякденно Слово Боже роздаю, яке краще золота і дорожче ніж камені дорогоцінні, і яке солодше меду, ви ходите рідко!
Тому я засуджую ваші лінощі й вас засуджую за те, що ви з нехтуванням ставитеся до церкви Божої, губите її духовне вчення, через яке ви навчилися б благочестя та спасли б свої душі.
Отже, браття та сестри, поспішаймо до храму Божого, щоб там насолодитися Словом Божим, яке краще золота й дорожче будь-якого каміння дорогоцінного.
Отже, браття та сестри, поспішаймо до храму Божого, щоб там насолодитися Словом Божим, яке краще золота й дорожче будь-якого каміння дорогоцінного.
Тут під час Божественної літургії можна стати не тільки свідками але й учасниками Євангельських подій, можна оновитися благочестивими спогадами про життя нашого Спасителя.
Тут, у храмі, ми славимо Господа разом із херувимами та серафимами. І тут, нарешті, ми вступаємо в найтісніше, найближче спілкування з Господом, через Причастя Святих Тіла та Крові Його. Амінь.
Свт. Іоанн Златоуст
(Ви можете також відвідати російськомовну й англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)
[…] Відразу після цього я побачила Богородицю, Вона стояла прямо переді мною наяву! Вона була в червоному плащі зі золотим гаптуванням, а на голові у Неї був золотий вінець. Вона була дивовижна! Обличчя Її сяяло, і мені запам’яталося, що шкіра у неї була біла. Літак наповнився пахощами. […]