Священносповідник Лука (Войно-Ясенецький)

29 травня/11 червня Православною Церквою вшановується Священносповідник Лука (Войно-Ясенецький), архієпископ Сімферопольський, Кримський.

Святий Лука (Валентин Феліксович Войно-Ясенецький) народився в 1877 році в місті Керчі в дворянській сім’ї. Його охрестили в Православ’ї.

Після закінчення гімназії та художньої школи він мав намір вступити до Петербурзької Академії мистецтв. Директор гімназії подарував юнаку Валентину Новий Заповіт, який сильно вплинув на душу юнака.

Під час вступних іспитів до Академії Святий серйозно замислився над тим, що він не повинен займатися тим, що йому подобається, а тим, що корисно для стражденних людей. Тому через деякий час він вступив на медичний факультет Київського університету.

Медична праця Святого почалася під час російсько-японської війни в госпіталі Київського Червоного Хреста поблизу міста Чити, де він успішно звершував операції на кістках, суглобах і черепі поранених.

У Читі Валентин одружився з сестрою милосердя Анною Ланською, яка вирізнялася добротою та лагідністю характеру.

Згодом подружжя Войно-Ясенецьких вирушило в Симбірську губернію, де Святий працював лікарем та завідував міською лікарнею в Ардатовському земстві.

Упродовж 14-16-годинного робочого дня угоднику Божому доводилося виконувати обов’язки акушера, педіатра, терапевта, офтальмолога та хірурга.

Велике навантаження спричинило відмовиву Валентина від того місця. Лікар почав працювати в маленькій лікарні в селі Верхньому Любажі Фатезького повіту Курської губернії. Там він швидко прославився, і до нього почали прибувати хворі з віддалених поселень.

У 1907 році лікаря Валентина Войно-Ясенецького перевели в Фатеж. У 1908 році подружжя поселилося в місті Золотоноші в Україні.

У 1909 році певний час святий працював у лікарні села Романівки Балашовського повіту Саратовської губернії. Того ж року він став головним лікарем міської лікарні в Переславлі-Залеському.

З першого видання книги професора Брауна Святий дізнався про місцеву анестезію, і, оскільки тогочасний загальний наркоз часто був небезпечнішим за саму операцію, поставив собі за мету розробити нові методи регіонарної анестезії. У 1916 році він захистив у Москві докторську дисертацію на цю тему.

У Переславлі в Святого виникла думка викласти свій досвід лікування гнійних захворювань у книзі «Нариси гнійної хірургії». Він склав план книги та написав до неї передмову. Чомусь тоді в угодника Божого виникла дивна думка, що, коли книга буде написана, на ній стоятиме ім’я єпископа.

У 1917 році дружина відомого хірурга захворіла на туберкульоз легень, через що сім’я переїхала в Ташкент.

У 1919 році Валентин залишився вдівцем із чотирма дітьми, віком від 6 до 12 років. Святий сам читав Псалтир над гробом дружини, і його дуже вразили слова 112 Псалма:

«Неплідну поселяє в дім матір’ю, що радіє дітьми».

Ці слова Святий сприйняв як слова Бога, що звернені до нього.

Саме тоді він попросив замінити дітям матір операційну сестру Софію Сергіївну Велецьку, що була бездітною вдовою. Вона з радістю погодилася. Ставлення Валентина Феліксовича до Софії було, як до сестри.

У Ташкенті угодник Божий почав відвідувати зібрання вірян, де присутні виступали з бесідами на теми Святого Письма та співали духовні пісні. Неодноразово Валентин Феліксович проводив на зібраннях бесіди, і якось владика Інокентій сказав: «Лікарю, вам потрібно бути священником».

Святий погодився і в 1921 році удостоївся ієрейської хіротонії. При цьому він не залишив лікарської та викладацької діяльності. Лекції в медичному університеті отець Валентин читав у рясі з хрестом на грудях.

Угодник Божий брав участь у диспутах, які влаштовувалися заради атеїстичної пропаганди, і перемагав супротивників.

Якось у нього запитали, як же він вірить у Бога й невже він Його бачив. Святий відповів, що дійсно не бачив Бога, але разом із тим він багато разів провів операцій на мозку, однак розуму там не бачив та й совісті не знаходив. 😅

Після прийняття чернечого постригу з іменем Євангеліста Луки в 1923 році угодника Божого посвятили в єпископа. Невдовзі його заарештували. Це був початок 11-річного страждання Святого в тюрмах і засланнях.

У ташкентській тюрмі єпископ Лука написав заповіт пастві, яку застерігав від молитовного спілкування з розкольниками, і храми, що захопили оновленці, запустіли.

У в’язниці єпископ Лука завершив написання першого випуску книги «Нариси гнійної хірургії».
Святителя засудили до заслання в місто Єнісейськ Красноярського краю. Там разом із іншими засланими священнослужителями він звершував Богослужіння на квартирі.

Водночас Святий успішно працював у міській лікарні, і його популярність зростала. Це не подобалося місцевій владі, і угодника Божого переправили в Туруханськ.

Єпископа Луку зустрів натовп народу, що, стоячи на колінах, просив у нього благословення. Завдяки Святителю в Туруханську оновилося духовне життя. Місцева община, яка підпорядковувалася архієрею-розкольнику, повернулася в лоно Православної Церкви. Це призвело до заслання єпископа Луки в заполярний край, де в його житлі замість вікон були крижини, а на підлозі ніколи не танув сніг.

Через деякий час єпископа повернули в Туруханськ. У 1926 році після закінчення строку заслання він прибув у Красноярськ.

У 1927 – 1930 роках святитель Лука жив у Ташкенті. Хворих він приймав вдома, бідним пацієнтам Святий надавав матеріальну допомогу.

У 1930 році єпископа заарештували знову. Влада хотіла, щоб він зрікся сану. До листопада 1933 року святитель Лука відбував заслання в Архангельську.

У 1937 році єпископа Луку звинуватили в шпіонажі. З нього намагалися вибити неправдиве зізнання. Для цього Святого допитували так званим конвеєром. Чекісти змінювали один одного, і допит тривав 13 діб.

На знак протесту владика оголосив голодування. Його змушували стояти в кутку, але від знесилення Святитель падав на підлогу. У нього почалися галюцинації. Очікуваного зізнання добитися не змогли.

Архіпастиря засудили до 5-річного заслання, і він потрапив у село Велику Мурту за 130 верст від Красноярська. Там Святий активно звершував хірургічну діяльність і працював над новим виданням «Нарисів гнійної хірургії». Ця книга та монографія «Пізні резекції при інфікованих пораненнях великих суглобів» допомагали в роботі фронтовим хірургам.

За свої праці Святий пізніше удостоївся Сталінської премії І ступеня з грошовою винагородою, яку пожертвував сиротам та вдовицям убитих воїнів.

Два з половиною роки владика працював головним хірургом в евакогоспіталі № 15-15 в Красноярську.

У 1943 році його призначили архієпископом Красноярським. Того ж року закінчився строк заслання, і угодника Божого поставили на Тамбовську кафедру.

У 1945 році Патріарх Олексій нагородив архієпископа Луку правом носити діамантовий хрест на клобуку.

У 1945 – 1947 роках Святитель написав богословську працю «Дух, душа й тіло».
У 1946 році Святий зійшов на Сімферопольську й Кримську кафедру.

Важко, дуже важко любити людей, бо люди мають багато злості, багато мають того, що відштовхує, багато мають неправди. А ви змушуйте себе любити їх, змушуйте себе: пам’ятайте, що Бог є любов, пам’ятайте, що без любові зачинено вам вхід до Царства Божого.

(Святитель Лука (Войно-Ясенецький).

У Сімферополі йому не дали можливості займатися лікарською та науковою діяльністю, і він всі свої сили спрямував на керування єпархією. Разом із тим архіпастир безкоштовно приймав хворих вдома.

Велике значення святитель Лука надавав проголошенню проповідей. Владика безбоязно висловлював свої думки з актуальних питань. За працю «Дух, душа й тіло» та проповіді, які складають 12 томів, він удостоївся звання почесного члена Московської Духовної Академії.

У 1958 році архієпископ Лука осліп, однак не припинив звершувати Богослужіння.

11 червня 1961 року святитель Лука відійшов до Господа. Його тіло поховали на церковному кладовищі при храмі Всіх Святих. За молитвами угодника Божого почали звершуватися чудесні зцілення.

У березні 1996 року мощі Святителя поклали в Свято-Троїцькому соборі Сімферополя, де й дотепер відбуваються зцілення тих, хто з вірою та любов’ю приходить до Бога та Його дивного угодника Луки.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ви можете також відвідати російськомовну й англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)