Смирення чи страх? Важливість мотиву

Якщо ви хочете, щоб по ваших молитвах хтось одужав чи ви самі хочете отримати зцілення – гаразд, але молитися можна лише зі смиренням. У наших вчинках відіграє велику роль важливість мотиву.

Словник описує смирення як «моральне ставлення людини до себе та інших». Це ставлення, яке обирає сама людина.
Справжнє смирення це – добровільна дія, в той час як вчинок під тиском приниження – примусова насильницька дія.
Різниця настільки суттєва, що нею можна визначати різницю між Царством Божим та царством темряви.
Зло ніколи не питає нас, чи згодні ми. Бог же завжди дає нам вибір та очікує згоди чи смирення.

Для цього треба зрозуміти спершу, що таке смирення, тому що більшість людей, які ходять до церкви, звичайно, цього зрозуміти не можуть, бо вони цього ніколи не бачили.

Не поясниш людині, що таке ананас, якщо він його ніколи не їв. Треба обов’язково дати йому шматочок відкусити, хоч би консервований. Тоді може якесь враження скластися.

Тому треба книжки почитати, дуже важливо смиренну людину побачити. Але по-справжньому, а не ту, яка просто щось таке смиренне раз на місяць робить. Адже кожен, й навіть багато разів у своєму житті, здійснює акти смирення.

Ну, наприклад, коли ми з вами почали жити смиренно, буває, у черзі до каси ви комусь кажете: “Куди Ви лізете? Станьте в чергу”.

І раптом повертається дядечко з таким симпатичним обличчям, від якого починають трястись коліна, і тоді ви одразу ж стаєте дуже смиренними 😅 . Опускаєте очі до долу та намагаєтеся стати непомітними. Людина одразу робить вигляд, що не помічає чоловіка, і той продовжує йти вперед.

Змирилася людина? Так. Той, хто кричав більше не репетує: “Куди ти лізеш?”. Не кричить. Ну, а ціна цьому вчинку? Та немає жодної ціни.

Вчинок смиренний, але за ним стоїть не смиренність, а страх отримати по морді дуже сильно 😅 . А потім, пам’ятаючи його обличчя, то він ще може по лежачому ногою додати 😅 .