Як мирянам творити Іісусову молитву?
«Господи Іісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного».
Майже всі чули цю Іісусову молитву.
Дехто помилково думає, що Іісусова молитва – тільки для монахів. Однак Оптинські старці наставляли й мирян творити її.
Преподобний Варсонофій (Пліханков) повчав: «Щоб завжди мати пам’ять про Бога, для цього й молитва Іісусова».
Преподобний писав про різні ступені молитви:
«Молитва Іісусова розділяється на три, навіть на чотири ступені.
- Перший ступінь – молитва усна; коли розум часто відволікається й людині треба докладати великих зусиль, щоб зібрати свої розпорошені думки. Це молитва трудова, але вона дає людині покаянний настрій.
- Другий ступінь – молитва розумно-сердечна, коли розум і серце, розум і почуття – заодно; тоді молитва відбувається безперервно, чим би людина не займалася: їла, пила, відпочивала – молитва все одно твориться безперервно.
- Третій ступінь – це вже молитва творча, що здатна пересувати гори одним словом. Таку молитву мав, наприклад, преподобний пустельник Марк Фрачеський.
- Нарешті, четверий ступінь – це така висока молитва, яку мають тільки ангели й яка дається хіба одній людині на все людство».
Для кращого розуміння того, які дари посилає Господь молитвенику, і яка молитва відповідає рівню духовного зростання того, хто молиться, преподобний Варсонофій пояснював докладно:
- «Перший від Господа дар в молитві – увага, тобто коли розум може триматися слів молитви, не відволікатися помислами. Але при такій уважній, нерозважливій молитві серце ще мовчить. У цьому-то й справа, що в нас почуття та думки роз’єднані, немає згоди в них. Таким чином, перша молитва, перший дар є молитва нерозважлива.
- Друга молитва, другий дар – це внутрішня молитва, тобто коли почуття та думки в злагоді спрямовані до Бога. До цих пір будь-яка сутичка з пристрастями закінчувалася перемогою пристрастей над людиною, а з цього часу, коли моляться розум і серце разом, тобто почуття та думки в Бозі, пристрасті вже переможені. Переможені, але не знищені, вони можуть ожити при недбальстві, тут пристрасті подібні небіжчикам, що лежать у трунах, і молитвеник, як тільки пристрасть заворушиться, б’є й перемагає.
- Третім даром є молитва духовна. Про цю молитву я нічого не можу сказати. Тут в людині немає вже нічого земного. Правда, людина ще живе на землі, по землі ходить, сидить, п’є, їсть, а розумом, думками вона вся в Бога, на небесах. Деяким навіть відкривалися служіння ангельських чинів на богослужінні у храмі. Ця молитва – молитва бачення. Ті, хто досягли цієї молитви, бачать духовні речі, наприклад стан душі людини, так, як ми бачимо чуттєві предмети, – наче на картині. Вони дивляться вже очима духу, в них бачить вже дух».
Як правильно творити Іісусову молитву
Преподобний Лев Оптинський навчав молитися в простоті серця, чекати милосердя Божого: тільки один Господь знає, що на користь для кожної конкретної людини:
«Молитву Іісусову проходь, як твориш, і прийде час, коли сама справа та милосердя Боже просвітить і напоумить твою душу, як і в кого запитати, і буде послано те, що шукаєш і бажаєш».
Старці радили промовляти слова Іісусової молитви якомога частіше, але не шукати при цьому якихось особливих приємних почуттів, духовних втіх і насолод.
Преподобний Амвросій Оптинський пояснював:
«Усну молитву як би хто не проходив, не було прикладів, щоб впадав в оману ворожу. А розумну та сердечну молитву ті, хто творять неправильно, нерідко впадають в оману ворожу. І тому, перш за все, слід триматися міцніше усної молитви, а потім розумно, зі смиренням, переходити до сердечної, за вказівкою Святих отців, які на власному досвіді пройшли все це».
Преподобний Анатолій (Зерцалов) Оптинський на питання, як досягти щирої молитви та що означає «опускати розум у серце», відповідав і при цьому застерігав:
«Сердечного місця відшукувати не треба: коли зросте молитва, вона сама знайде його.
Наше намагання – вкладати розум у слова: «Господи Іісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного».
Під час Іісусової молитви часто надходить буря помислів, яку вселяє ворог.
Преподобний Іларіон Оптинський повчав не суперечити ворожим помислам, бо це під силу тільки досвідченим молитвеникам, а просто продовжувати молитися в простоті сердечній, сподіваючись на милість Божу: «А якщо всупереч бажанню розум потрапив у полон, тоді продовжувати молитву, а не суперечити – суперечити ще понад твою міру».
Оптинські старці попереджали про необхідність смирення при молитві.
Якось духовне чадо отця Амвросія поскаржилася йому на те, що при творенні Іісусової молитви вона затинається на словах «Помилуй мене, грішну».
Старець відповів:
«Пишеш ти, що в Іісусовій молитві є у тебе якесь заїкання на словах «Помилуй мене, грішну». Це показує, що раніше ця молитва творилася тобою без належного смирення, без якого неприємна Богу й молитва наша. Тому примусити себе бити на слово “грішну” з належним розумінням».
Преподобний Варсонофій нагадував про те, що той, хто йде шляхом Іісусової молитви, може зазнавати скорбот, які, однак, потрібно приймати без нарікання: «Шлях молитви Іісусової є шляхом найкоротшим, найзручнішим. Але не нарікай, бо всякий хто йде цим шляхом, відчуває скорботи».
Про небезпеку «випрошування» духовних дарів
Оптинські старці застерігали від самовільного прагнення домогтися вищого рівня молитви або домагатися духовних дарів, будь то сльози на молитві або чистота та безпристрасність.
Преподобний Лев Оптинський писав, що, не очистивши серця, не перемігши пристрастей, не можна зберегти духовне багатство без шкоди для себе:
«Ви, спробувавши з милосердя Божого насолоду та втіху від молитви, тепер не знаходячи цього в собі, стривожились сумуєте, вважаєте себе винуватицею цієї втрати, й ваше недбальство – це щира правда. Але я знаходжу тут і Промисел Божий, знову від вас як станеться розкіш. Не перемігши пристрастей і не очистивши серця свого, чи можна зберегти це багатство без шкоди! І не дається вам воно для користі вашої, щоб не впали в спокусу».
Преподобний Варсонофій також застерігав про небезпеку «випрошування» дарів і молитви високого ступеня:
«Молитися про дарування молитви уважної можна, але молитися про дарування високих молитовних станів, я вважаю, грішно. Це треба цілком віддати на волю Божу. Деякі випрошують собі молитву високого ступеня; Господь давав їм через безмежне Своє милосердя, але їм самим вона не була їм на користь…».
Старець Макарій Оптинський написав статтю «Застереження тим, хто читає духовні святоотецькі книги й тим, хто бажає творити розумну Іісусову молитву», де він попереджав, що Іісусову молитву потрібно читати просто, і головним має бути почуття покаяння, а не пошук високих духовних дарів.
Преподобний Макарій Оптинський повчав: «Пам’ятайте: дар молитви – це не власність твоя; треба цей дар заслужити не тільки молитвою, а й іншими благими справами: смиренням, простотою, терпінням, простодушністю, а без цих чеснот, думається, хтось нібито стяжав молитву, але спокусився: не молитва це, а маска молитви».
(Ви можете також відвідати російськомовну й англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)
