День пам’яті священномученика Віктора
26 серпня/8 вересня Православна Церква вшановує пам’ять святих мучеників Андріана та Наталії, а також священномученика Віктора (Єлланського), пресвітера.
Святий Віктор (Віктор Васильович Єлланський) народився в 1874 році (за іншими відомостями, в 1875 р.) в селі Плоскому Остерського повіту Чернігівської губернії (нині Броварський район Київської обл.) у сім’ї священника.
Він навчався в Чернігівському духовному училищі та Чернігівській Духовній семінарії, яку закінчив у 1894 році.
Юнак одружився з Оленою Іванівною Маньковською, дочкою священника, яка здобувала освіту в Чернігівському єпархіальному жіночому училищі. У подружжя народилося вісім дітей.
У 1895 році угодника Божого возвели в сан ієрея. Місцем його служіння став Успенський храм села Тулиголового Глухівського повіту Чернігівської губернії (нині Конотопський р-н Сумської обл.).
Поряд зі священницьким служінням Святий викладав Закон Божий у Тулиголовській церковнопарафіяльній школі.
У 1899 – 1900 роках отець Віктор служив у Туркестанській та Ташкентській єпархії, після чого повернувся в Чернігівську губернію. Там його направили у Георгіївський храм села Шумарова Мглинського повіту (нині Брянська обл.).
Невдовзі місцем служіння угодника Божого став Олександро-Невський храм у селі Лопатні Городнянського повіту (нині Чернігівський р-н). Там Святий був членом благочинницької ради та слідчим по духовних справах.
Через деякий час отець Віктор повернувся в рідний Остерський повіт, де священнодіяв у храмі Успіння Пресвятої Богородиці в селі Погреби (нині Броварський р-н). Згодом він увійшов до складу ради благочиння.
У 1910 році Священномученик вступив до Київської Духовної академії, яку закінчив через чотири роки зі ступенем кандидата богослов’я.
Певний час він був інспектором та законовчителем Смоленського єпархіального жіночого училища. У 1915 – 1916 рр. Святий викладав Закон Божий у Вінницькому вчительському інституті.
З 1917 року він служив у храмах Києва та став одним із найближчих помічників митрополита Володимира (Богоявленського).
У 1924 році угодника Божого заарештували за звинуваченням у контрреволюційній діяльності та засудили до 3-річного заслання. Відбував заслання він у місті Козлові (нині Мічурінськ) Тамбовської губернії.
У 1927 році Священник повернувся до Києва. Святий удостоївся сану протоієрея і став настоятелем Олександро-Невського храму на Липках.
У березні 1929 року отця Віктора заарештували. Півроку він провів у Київському будинку попереднього ув’язнення, його знову засудили до 3-річного заслання.
Після завершення строку заслання йому заборонили проживання в 12-ти областях. Святий потрапив в Іркутську область, у село Приваліхіно на Ангарі.
Отець Віктор та його близькі перебували в тяжкому матеріальному становищі. У засланні в батюшки вкрали гроші та теплий одяг. Він тяжко працював, зимою, зокрема, чистив ополонки. Тим часом матушка часто хворіла. Двоє старших синів заробляли невеликі суми грошей, частину з яких віддавали своїм рідним. Решта домочадців жила за рахунок випадкової допомоги від благодійників. Діти не мали теплого одягу та взуття, а потрібно було ходити до школи.
Після закінчення строку заслання Святий поселився в Мічурінську.
У 1934 році з благословіння архієпископа Вассіана він служив у храмах єпархії, де показав себе ревним пастирем.
У 1935 році отця Віктора втретє заарештували за звинуваченням в антирадянській агітації та засудили до 5-річного ув’язнення.
З квітня 1936 року він перебував у Бідаїкському відділенні Карагандинського ВТТ, де працював рахівником у табірному пункті «Аліхан». Святий почувався знесиленим, не мав теплого одягу та взуття й не сподівався дожити до кінця строку.
У 1937 році під час перебування в таборі угодника Божого вкотре заарештували. Його звинуватили в проведенні серед табірників контрреволюційної агітації ураженського змісту, звершенні Богослужінь, групуванні довкола себе ув’язненого духовенства.
Святого засудили до смертної кари і 8 вересня 1937 року розстріляли. У 1990 році священномученика Віктора посмертно реабілітували.
Слава Богу вовіки. Амінь.
(Ще більше статей – на російськомовній частині сайту N.E.W.O.D.)
[…] в 1874 році в селі Ляховці Глухівського повіту Чернігівської губернії в селянській […]
[…] Київського Михайлівського монастиря та слухачем Київської Духовної Академії. Водночас він займався місіонерською […]
[…] до Сімферополя. Там отця Димитрія знову звинуватили в антирадянській агітації та вислали за межі […]