День пам’яті преподобного Діонісія Малого

1/14 вересня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Діонісія Малого.

Засновник християнського літочислення святий Діонісій Малий народився в Малій Скіфії. Зараз це Добруджа – історична область на півночі Балканського півострова, на території сучасних Румунії та Болгарії. Він за походженням був гето-даком. Більшу частину свого життя Діонісій жив у Римі. Не відомо точно, коли Святий прибув до Риму, але не раніше кончини папи Геласія І (496 р.), імовірно при папі Анастасії ІІ (496 – 498 рр.).

Тривалий час разом із Кассіодором (римський письменник, історик та екзегет, державний діяч, згодом префект преторія Італії) Діонісій займався вивченням діалектики.

Потім він почав вивчати церковну науку. Як повідав Кассіодор, Діонісій поєднував у собі простоту з великою мудрістю, смирення зі вченістю, дотримання міри з даром красномовності. Він ні перед ким не звеличувався, навіть перед останніми рабами, хоча мав честь розмовляти з царями. Будучи смиренним, Святий називав себе Малим.

Угодник Божий був знайомий з папою Горміздом (помер у 523 р.) та багатьма відомими в той час церковними діячами. Також він підтримував зв’язок зі скіфськими монахами, своїми співвітчизниками, що в 519 році прибули до Риму.

Зокрема сам Святий говорив про своє знайомство з монахами Іоанном Максенцієм та Леонтієм, богословськими знаннями та релігійною ревністю яких щиро захоплювався.

Преподобний Діонісій був великим знавцем Святого Письма. Він прекрасно володів грецькою та латинською мовами і як перекладач багато потрудився у сфері церковного права та християнської хронології, історії чернецтва та догматики.

Святий написав Збірку діянь соборів, видану в двох редакціях, що складається з 50-ти апостольських правил, грецького зібрання діянь соборів Нікейського, Анкірського, Неокесарійського, Гангрського, Антиохійського, Лаодикійського, Константинопольського і 27 канонів Халкидонського, крім того 21 правила Сардинського і постанов Карфагенського від 419.

Значно пізніше вийшла “Збірка декреталій”, що містила в собі послання Сіріція Римського в 15 главах, 21 послання Інокентія І, одне Зосими, чотири від часів Боніфація І, три Целестина, сім Лева І, одне Геласія і одне Анастасія І.

Після Кирила Олександрійського Преподобний складав Пасхалію. Він повторив останній 19-річний цикл Кирила і додав з 532 року ще п’ять наступних.

Діонісій ввів олександрійську пасхалію в латинську церкву, яка раніше трималася циклу Вікторія, і таким чином сприяв єднанню Церкви.

Угодник Божий припинив літочислення безбожного гонителя християн Діоклетіана і почав рахувати роки від втілення Господа Іісуса Христа, через що став засновником християнського літочислення.

Як сповістив Фелікс Гіллітанський, що склав у 616 році продовження Пасхалії, Діонісій був настоятелем монастиря в Римі. Цей факт підтверджують і пізніші автори, зокрема Іоганн Трітемій, однак він не узгоджується з даними Кассіодора.

Кассіодор повідомив, що дехто намагалися приписати Діонісію свої хибні погляди, але він був постійно й повністю вірний правилам Святих отців. Преподобний відійшов до Господа в церковному мирі й має вважатися спільником святих угодників Божих.

Дата та місце кончини Преподобного не відомі. Імовірно він спочив у Римі або в монастирі Віварій, що влаштував Кассіодор у своєму родовому маєтку Сціллацій на півдні Італії. Саме там святий перебував після 540, але не пізніше 556 року.

У 556 році Кассіодор згадує Діонісія як померлого.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ще більше статей – на російськомовній частині сайту N.E.W.O.D.)