Для тих, хто нервує через дрібниці
Через рік після страшної атаки в США 11 вересня 2001 року в одній із американських газет опублікували цей коротенький допис-нагадування. Прочитайте його уважно і, можливо, кілька разів, якщо ви з тих, хто занадто часто нервує через дрібниці.
Багато задумів у серці людини, але відбудеться лише те, що визначене Господом1Притч.19:21
«Можливо, ви знаєте, що керівник однієї з великих компаній вижив в атаці 11 вересня, тому що повів свого сина вперше до дитячого садка.
Інший хлопець залишився живим, бо була його черга йти за пончиками.
Одна жінка спізнилася, бо її будильник не пролунав вчасно.
Хтось запізнився, застрягши в пробці на автостраді Нью-Джерсі.
Один із них спізнився на автобус.
Одна жінка розлила на одяг каву, і їй потрібен був час, щоб переодягнутися.
У когось не заводилася машина, хтось повернувся, щоб відповісти на телефонний дзвінок.
У іншого дитина вередувала та не була готова вчасно.
Один не міг упіймати таксі.
Те, що особливо вразило мене, це чоловік, який взув того ранку нові туфлі. Він діставався до роботи різними засобами, але, перш ніж потрапити туди, заробив на нозі піхур. Він зупинився в аптеці, щоб купити лейкопластир! Ось чому він зараз живий.
Тепер, коли я застрягаю в пробці, не встигаю на ліфт, повертаюся, щоб відповісти на телефонний дзвінок… коли трапляються всі ці дрібниці, які дратують мене, я думаю про себе, що це саме те місце, де Бог хоче, щоб я перебував зараз.
Наступного разу, коли вам здається, що ранок йде не так, діти одягаються повільно, ви не можете знайти ключі від машини, стоїте на кожному світлофорі, не засмучуйтесь і не дратуйтеся: Бог працює й охороняє вас. Все до кращого.
Згадаймо епізод із відомого роману американського письменника Торнтона Уайлдера «День восьмий».
До проповідника приходить молодик, у житті сім’ї якого сталося багато дивних, незрозумілих обставин. Він запитує про ті обставини й отримує образну відповідь. Його співрозмовник просить перевернути килимок, що лежить на підлозі, та подивитися на нього з вивороту. Потім він запитує його: “Що ти бачиш?”.
Молода людина відповідає, що бачить безладне сплетення різнокольорових ниток та вузликів. Тоді проповідник просить перевернути килимок назад і каже: “А що ти бачиш зараз?”.
Юнак каже: “Я бачу візерунок”.
Після того проповідник вимовляє разючі слова: «Ось таке й наше життя. Ми бачимо його виворіт — безладне, незрозуміле нам сплетіння якихось ниток, ниток долі. А візерунок знає й бачить лише Господь».
Деколи нам частково розкривається якась крихітна, мікроскопічна частина цього візерунка. Але цілком ми не можемо його побачити, і знову ж таки потрібна віра та довіра Богу, щоб зрозуміти:
Він все бачить, Його любов і Його премудрість подбають про все. Слава Богу!
N.
(Нові статті – на російськомовній частині сайту N.E.W.O.D.)
