День пам’яті мученика Платона
18 листопада/1 грудня Православна Церква вшановує пам’ять мученика Платона.
Святий Платон народився в місті Анкірі в Галатійській країні (центральна частина Малої Азії) в християнській сім’ї.
Ще в юних роках він проповідував Істинного Бога та відвертав язичників від ідолопоклонства. За це Святого привели в храм Зевса на суд до начальника області Агріппіна. Там Агріппін сказав Платону, що він помилково шанує Розіп’ятого, бо весь світ вклоняється язичницьким богам.
На те Святий відповів, що навпаки в омані перебувають ідолопоклонники, бо залишили Творця та віддають честь витворам рук людських. Тоді Агріппін почав схиляти Платона підкоритися царському наказу та принести жертву богам. Однак Святий був непохитним і сказав, що підкоряється Божим заповідям, а їхніх богів зневажає.
Розлючений начальник області наказав двадцяти воїнам по черзі бити Святого. Платона били так довго, що воїни втомилися, проте Мученик продовжував сповідувати Істинного Бога.
Після того Агріппін почав радити Платону відступити від смерті до життя. Святий же сказав, що це добра порада, бо він якраз уникає вічної смерті та прагне безсмертного життя. Тоді начальник області запитав у Платона, скільки ж є смертей. Мученик відповів, що дві – тимчасова і вічна, і життя також є два: тимчасове та вічне.
Після того Агріппін наказав Святому вклонитися богам, щоб уникнути мук. Однак Платон відповів, що ніщо не розлучить його з Христом.
Потім мучитель наказав ув’язнити Святого. Коли Платона вели до місця ув’язнення, його супроводжував натовп людей, серед яких було немало християн. Перед входом у темницю Мученик звернувся до усіх зі словом повчання.
У в’язниці він молив Христа дарувати йому терпіння в муках і послати йому на допомогу Ангела.
Через тиждень Платона знову привели на суд у храм Зевса. Там Агріппін для того, щоб устрашити Мученика, розклав перед ним різні знаряддя катувань. При цьому мучитель почав спокушати Святого. Він говорив Платону, що жаліє його юність та красу, й обіцяв у разі покори віддати йому за дружину дочку свого брата. Однак Платон відповів, що якби бажав одружитися, то знайшов би собі кращу дружину, але зараз він покидає світ і йде до Христа.
Мучитель дуже розлютився та наказав покласти Мученика на мідне ложе, розвести під ним вогонь і палити Святого знизу, а зверху бити прутом. Агріппін запропонував Платону назвати Аполлона великим богом, щоб позбавитися мук.
Однак Святий відмовився. Коли через три години катування припинили, то тіло Мученика було анітрохи не ушкодженим, і від нього поширювалися довкола сильні пахощі. Народ був здивований таким чудом і почав звеличувати Істинного Бога. Після того Агріппін пообіцяв Святому, що відпустить його, якщо той зречеться Христа.
На те Платон назвав мучителя безумним і запитав, чи не достатньо йому своєї погибелі, що він хоче привести до погибелі ще й інших.
Розлютившись, Агріппін сам приступив до катування Платона. Він поклав йому під плечі та на груди розжарені залізні круги, через що з ніздрів Мученика пішов дим. Під час катувань Святий молив Бога про звільнення від рук мучителя і закінчення мученицького подвигу. Одразу після його молитви храм захитався, що дуже налякало нечестивих.
А за повелінням Агріппіна зі Святого почали здирати шкіру пасками. Платон сам віддер до кінця один такий ремінь, кинув його в обличчя мучителю і назвав його лютішим за усіх звірів. Тоді Святого повішали на дереві й били так довго, що з нього витекла майже вся кров. Обличчя ж Платона понівечили залізними рогатками, від чого він втратив людський образ. Мученик під час тортур проклинав язичників та їхніх богів і викривав Агріппіна у жорстокості.
Після цього катування Платона кинули до в’язниці. Там він вісімнадцять днів нічого не їв і не пив, бо не хотів брати їжу від ідолопоклонників. Побачивши, що не зможе відвернути Платона від його віри, мучитель засудив його до страти.
Святого вивели за місто, де усікли його чесну голову.
Молитвами святого не мученика Платона, Господи, помилуй нас. Амінь.
(Російськомовна частина сайту N.E.W.O.D.)
