День пам’яті пророка Авдія
19 листопада/2 грудня Православна Церква вшановує пам’ять пророка Авдія.
Пророк Авдій народився в селищі Віфарамі поблизу Сихема (древнє палестинське місто в Самарії на Єфремовій горі, нині Наблус). Він служив при дворі царів Ізраїлю й був домоправителем у нечестивого царя Ахава, що царював у 924–903 роках до Р. Хр. Святий вирізнявся богобоязністю.
Коли ізраїльський народ відступив від Істинного Бога й почав шанувати скверного Ваала, поклоніння якому супроводжувалося крайньою розпустою й аморальними обрядами, Авдій залишився вірним Господу, однак приховував свою віру.
Дружиною Ахава була дочка сидонського царя Ієзавель, що унаслідувала деспотизм, жорстокість і нечестя свого батька – язичницького жерця. Вона насаджувала ізраїльтянам ідолопоклонство, побудувала в Ізраїльській землі вівтарі своїм божествам і утримувала при собі безліч лжепророків.
Коли беззаконна цариця почала знищувати пророків Господа Вишнього, Авдій заховав сто пророків по п’ятдесят у двох печерах і, допоки тривав голод у дні пророка Іллі, забезпечував їх хлібом і водою. Якось Ахав наказав Авдію обійти всі джерела та потоки в пошуках трави для коней та лошаків, що могли загинути від голоду. Після того вони розділили землю, якою мали пройти, і вирушили в путь різними дорогами.
На своєму шляху Авдій зустрів пророка Іллю, впав долу перед ним, назвав своїм господарем і запитав, чи він це. Ілля підтвердив, що це він, і повелів Авдію доповісти царю про нього. Таке повеління засмутило домоправителя, оскільки пророка Господнього розшукували в усіх народах та царствах, однак не могли знайти. Тепер же, якщо б Іллю забрав Дух Господній, і Ахав не знайшов його, на самого Авдія чекала б страта.
Свої переживання Авдій висловив Іллі. Тоді Пророк пообіцяв, що покажеться того дня Ахаву. Після того Святий доповів царю про Пророка, і Ахав поспіхом вирушив назустріч Іллі.
Ілля викрив царя в нечесті та наказав зібрати на Кармільській горі лжепророків. Коли зібралися лжепророки та народ, Ілля явив предивне чудо – по його молитві зійшов із неба вогонь і попалив облиту водою жертву. На той час молитви лжепророків до їхніх богів залишилися марними та їхня жертва не згоріла. Через таке диво весь народ прославив Істинного Бога.
Авдій радів всемогутній силі Божій і ще більше розгорявся любов’ю до Господа. Після смерті Ахава царський престол перейшов до його сина Охозії.
У той час Авдій перебував на військовій службі. Як свідчать святий Дорофей та блаженний Ієронім, він був одним із трьох п’ятидесятників, яких Охозія послав до пророка Іллі. Двох із них спалив вогонь, що впав із неба, а третій, Авдій, був помилуваний.
Він попросив Іллю не зневажити його душу та душі п’ятдесяти чоловік, якими керував. Почувши ті слова, Ілля пішов із ним до Охозії. З того часу Святий відмовився від царської служби й ходив за Іллею. Він сам отримав від Бога дар духа пророцтва, оскільки зберіг і годував пророків та пішов слідом за Пророком.
Після кончини пророка Авдія поховали з його предками.
Слава Богу вовіки. Амінь.
(Російськомовна частина сайту N.E.W.O.D.)
