Поради страця Гариїла проти жадібності та користолюбства
Афонський старець Гавриїл Карейський, який багато років подвизався в келії Святого Христодула поблизу столиці Святої Гори Кареї, розповів про принципи, за якими має жити кожен вірянин, щоб стати істинно багатим, а також про те, чому посмішка сильніше меча.
______________________________________________________________
Про жадібність і користолюбство
Християнська віра засуджує жадібність і користолюбство та вчить бути милосердним і задовольнятися малим.
Афонський старець Гавриїл Карейський повчав, перш за все, розділяти багатство матеріальне й багатство духовне.
Перше – недовговічне й тлінне, друге – істинне та веде до Царства Небесного.
«Хто ж багатий, а хто бідний?
Багатий не той, хто має багато, а той, кому не потрібно багато. Бідний не той, у кого мало, а той, хто бажає багато.
Багатий не той, хто має багато, а той, кому не потрібно багато. Бідний не той, у кого мало, а той, хто багато бажає.
Те, що ми зробили своїми руками, заберуть інші. Я втратив усе, крім того, що віддав. Ніщо не належить мені, крім того, що належить не тільки мені. Не має кишень саван, як не має кишень і ряса ченця. Багатство і бідність не перебуває в будинках наших, вони знаходяться в серцях наших».
Я втратив усе, крім того, що віддав.
Старець розповідав про закон Буття, який із точки зору сучасної людини здається нелогічним, проте саме так повинен жити християнин.
«Ніколи не збирайте. Щоб не мати смутку – роздавайте. Якщо хочеш бути бідним – багатій. Якщо хочеш бути багатим – тоді роздавай. Якщо хочеш бути жебраком, то збирай все в свій будинок. Якщо хочеш померти від голоду, закрий свої очі та вуха, щоб не чути страждання людей.
Логічно міркує людина, коли говорить: «Не віддавай свого, інакше будеш голодним». Але наша віра говорить: дай, і Бог сто разів тобі віддячить.
Безрука людина – це не та, в якої немає рук. Руки безрукої набагато кращі, ніж руки жадібної, яка боїться щось віддати іншим», – повчав старець Гавриїл.
Вирішувати проблеми добром
Також святогорський монах закликав у будь-якій ситуації зберігати спокій, а проблеми вирішувати не зброєю, а добром і посмішкою.
«Одна арабська мудрість говорить, що солодкою мовою людина може приборкати навіть левицю. Ми завжди зможемо здобути більше посмішкою, ніж мечем.
Меч розрубує все, але він не з’єднує.
Посмішка – це один невеликий вигин, який здатний змінити безліч кривих речей. Коли ти посміхаєшся нещасній людині, ти допомагаєш їй позбутися нещастя та віднайти Царство Небесне», – говорив старець.
...проблеми вирішувати не зброєю, а добром і посмішкою.
Коли ми співпереживаємо ближньому, приймаємо проблеми інших людей, як свої, ми робимо кроки, які наближають нас до Господа, – навчав отець Гавриїл.
«Радість очам, які плачуть при спогляданні болю іншої людини, тому що ті очі побачать Царство Небесне.
Радість тим рукам, які роздають і допомагають бідним та нужденним сьогодні, тому що ті руки перетворяться на крила та зможуть злетіти.
Радість устам, які глаголять слова розради, тому що ті вуста будуть вихваляти разом із ангелами самого Господа.
Радість тому дому, який відкриває свої двері для подорожніх, тому що ті двері відкриваються для Христа та Богородиці», – повчав вірних чад Христових старець Гавриїл.
