День пам’яті мучениці Міропії
2/15 грудня Православна Церква вшановує пам’ять пророка Авакума та мучениці Міропії.
Свята Міропія народилася в Ефесі (головне місто малоазійської провінції Асії) в благочестивій сім’ї. Вона втратила батька, і її вихованням займалася матір.
Міропія ревно відвідувала гріб мучениці Єрміонії, однієї з дочок апостола Філіппа, брала від мощей цілюще миро, подавала хворим, і вони отримували зцілення.
Коли нечестивий імператор Декій (249–251 рр.) розпочав гоніння на Церкву Христову, матір із Міропією переселилися на остів Хіос (в Егейському морі), де мали родовий маєток. Там вони замкнулися в своєму домі та молилися Богу.
Згодом на Хіос прибув князь Нумеріан. За його наказом схопили, піддали катуванням та стратили за сповідання істинної віри благоговійного воїна Ісидора. Чесні останки мученика кинули на поживу звірам і птахам, а віддалік поставили варту, щоб тіло не забрали християни.
Свята Міропія прийшла вночі разом зі своїми служницями та потай, коли воїни спали, забрала чесні мощі та поховала їх у спеціально приготованому місці.
Коли Нумеріан дізнався, що останки Ісидора зникли, то наказав закувати варту в кайдани, водити островом і катувати. При цьому він грозив обезголовити стражників, якщо вкрадене тіло не знайдеться до встановленого часу.
Міропія побачила, що сталося, подумала, що стражників стратять із її вини, й горе їй буде на Суді Божому, та закричала до воїнів, що це вона забрала тіло вбитого ними.
Мученицю одразу схопили та привели до Нумеріана. Коли Свята підтвердила, що дійсно забрала мученика, обурений князь запитав, як вона посміла це зробити.
Міропія відповіла Нумеріану, що посміла, бо зневажає й плює на його окаянство та безбожжя. Слова Мучениці дуже розлютили князя, й він наказав нещадно бити її палицями.
Спочатку Святу довго били, а потім схопили за волосся й тягли по землі та терзали всі члени її тіла. Зрештою ледве живу Мученицю ув’язнили.
Вночі, під час молитви Святої, в’язницю осяяло світло. Перед Міропією з’явився сонм Ангелів, а серед них мученик Ісидор.
Ангели з мучеником співали Трисвяту пісню. Потім Ісидор сказав Міропії, що її молитви дійшли до Бога, тепер вона буде з ними і прийме вготований їй вінець. Того ж часу Мучениця спочила.
В’язниця сповнилася невимовними пахощами, від чого варта здивувалася та злякалася. Один із сторожі, який усе чув та бачив, розповів про те, що сталося, священнику, прийняв Святе Хрещення. Через деякий його також убили за віру Христову.
Кончина Міропії настала близько 251 року. Тіло Мучениці християни поховали з честю.
У V сторіччі святий Маркіан спорудив на тому місці храм, що зберігся донині.
Слава Богу вовіки. Амінь.
