День пам’яті священномученика Олександра Єрусалимського
12/25 грудня Православна Церква вшановує пам’ять священномученика Олександра
Єрусалимського, єпископа.
Святий Олександр був одним із багатьох учнів відомого учителя Церкви ІІІ ст. Климента Олександрійського та другом Орігена1Життя Орігена видається мені особливим, так би мовити, з пелюшок. Йшов десятий рік царювання Севера. … В розпалі переслідування на дуже багатьох покладені були вінці, і таке бажання мучеництва охопило душу зовсім юного Орігена, що він радісно поспішав назустріч небезпекам, з готовністю біжучи до змагання. Він бував вже на грані смерті, і тільки небесний Божий Промисел, заради користі багатьох, голосом матері приборкував його завзяття. Спочатку вона благала його пошкодувати матір, що так його любить, але юнак, дізнавшись, що батька схопили і ув’язнили, всім єством своїм тягнувся до мучеництва. Бачачи це, вона сховала весь його одяг: довелося сидіти вдома. Нічого іншого не залишалося робити – а при своїй, не за віком, запальній вдачі він не міг сидіти спокійно, – як надіслати листа батькові і гаряче вмовляти його йти на мучеництво. Оце його власні слова: “Тримайся, не передумай заради нас!” Нехай це буде першим письмовим свідченням живого розуму юного Орігена та його щирої віри. (Євсевій Кесарійський про Орігена).
На початку ІІІ ст. він зійшов на єпископську кафедру в каппадокійському місті Флавії (на сході Малої Азії). Коли тривали гоніння на Церкву Христову, що розпочав Римський імператор Септимій Север (193–211), угодник Божий за ревне сповідування істинної віри потрапив до в’язниці (близько 210 р.), де перебував декілька років. Після виходу на волю Священномученик вирушив у Єрусалим на поклоніння Святим місцям (в 212 р.). Там його зустріли пустельники та народ, які дізналися про прибуття Святого за небесним одкровенням.
На той час Патріарх Єрусалимський Наркісс був уже похилого віку, тому єпископа Олександра обрали його співправителем. 38 років угодник Божий ніс архіпастирське служіння в Єрусалимській Церкві.
Велику увагу Священномученик приділяв просвіті. За власний рахунок він заснував велику бібліотеку, в якій були книги Святого Письма та твори християнських письменників. Читачем тієї бібліотеки був відомий церковний історик Євсевій, який і зберіг відомості про життя єпископа Олександра.
За царювання нечестивого Декія (249–251) святитель Олександр вдруге зазнав страждань за віру. Суд над ним відбувся в місті Кесарії Палестинській, що знаходилося на східному березі Середземного моря.
Священномученик мужньо сповідав Христа. Його за те ув’язнили в темниці, де після досить тривалого перебування там він відійшов до Господа. Кончина єпископа Олександра настала в 251 році.
Слава Богу вовіки. Амінь.
(Російськомовна частина сайту N.E.W.O.D.)
