Слова Святих отців про Різдвяний піст
Дві тисячі років тому людство з надією чекало на Спасителя. Однак більшість уявляла Його земним царем і тому не помітила день Його Різдва.
Спокійно спав Віфлеєм, і тільки жменька пастухів почула ангельське благовістя. Ті люди повірили, що Спаситель може народитися не в царському палаці, а в печері, де ховають овець від негоди. Ті люди побачили Того, На кого чекав увесь світ, бо були чисті серцем. І в нагороду за все їм відкрилася таємниця Втілення Любові.
Як часто люди сподіваються на те, що життя покращиться завдяки зовнішнім причинам. Вони не підозрюють, що морок повсякдення може висвітлити лише любов у їхніх душах. Але, щоб знайти її, необхідно очистити своє серце.
…люди сподіваються на те, що життя покращиться завдяки зовнішнім причинам. Вони не підозрюють, що морок повсякдення може висвітлити лише любов у їхніх душах. Але, щоб знайти її, необхідно очистити своє серце.
Дні посту виривають людину із суєти буднів, вимагають від неї чистого життя для Бога. Це інший час, не від світу цього.
У Старому Заповіті потрібно було принести до Храму десяту частину своїх прибутків. Піст – це новозавітна жертва християн Богові.
Піст – це новозавітна жертва християн Богові.
Святитель Лев Великий навчає: «Саме утримання зафіксовано чотирма частинами, щоб протягом року ми пізнали, що безперестанку потребуємо очищення й що при розпорошенні життя завжди треба намагатися нам постом і милостинею винищувати гріх, який примножується тлінністю плоті й нечистотою бажань».
Також святитель Лев повчає, що Різдвяний піст є жертвою Богу за зібрані плоди. «Як Господь ущедрив нас плодами землі, – пише святий, – так і ми під час цього посту маємо бути щедрими до бідних».
За словами святого Симеона Фессалонікійського, «піст Різдвяної Чотиридесятниці зображує піст Мойсея, який, постивши сорок днів і сорок ночей, отримав на кам’яних скрижалях накреслення словес Божих. І ми, постячи сорок днів, споглядаємо й приймаємо живе Слово від Діви, накреслене не на камені, а втілене та народжене, і долучаємося до Його Божественної плоті».
Різдвяний піст встановлений для того, щоб ми до дня Різдва Христового очистили себе покаянням, молитвою та постом. Щоб із чистим серцем, душею й тілом могли благоговійно зустріти Сина Божого, який з’явився у світ, і щоб крім звичайних дарів і жертв принести йому чисте серце та бажання слідувати його вченню.
Святитель Тихон Задонський писав: «Як бачимо, є тілесний піст, є піст і душевний. Тілесний піст – коли чрево постить від їжі та пиття. Душевний піст – коли душа утримується від злих помислів, діл і слів.
Неабиякий постник той, хто утримує себе від розпусти, перелюбу та всякої нечистоти.
Неабиякий постник той, хто утримує себе від гніву, люті, злості та помсти.
Неабиякий постник той, хто наклав на язик свій стриманість і утримує його від марнослів’я, лихослів’я, безумства, наклепів, засудження, лестощів, брехні та будь-якого лихослів’я.
Неабиякий постник той, хто руки свої утримує від крадіжки, розкрадання, грабіжництва, і серце своє – від бажання чужих речей. Словом, добрий постник той, хто віддаляється від усякого зла.
Бачиш, християнин, піст душевний. Корисний нам тілесний піст, тому що служить задля умертвіння наших пристрастей. Але піст душевний потрібний неодмінно, бо й тілесний піст без нього ніщо”.
