Тягар відхилених можливостей
Як вільно лежати на дивані, напроти раковини з немитим посудом, читати «Стародавній патерик» і захоплюватися подвигами святих… Так, у житті завжди є місце подвигу. І завжди є місце вибору.
…у житті завжди є місце подвигу. І завжди є місце вибору.
Ну ось, наприклад.
Пробудження
- Можна, розплющивши очі, перехреститися та бадьоро встати.
- Можна, розплющивши очі, перехреститися, солодко позіхнути, перевернутися на інший бік, подумати, чи не почався на Хрещатику сезонний розпродаж одягу.
Їжа духовна й тілесна
- Можна, зачекавши, поки «думки залишать усе земне», помолитися з увагою.
- Можна розсіяно пробігти очима знайомі напам’ять слова, разом із тим верстати в голові плани на день.
Тепер про приємне
- Після молитви можна приготувати корисний сніданок: зварити геркулес і нарізати салат. Загалом — не більше півгодини.
- Можна, «щоб не запізнитися на роботу», поснідати поспіхом: нарізати півбатона, полити майонезом, прикрасити ковбасою, бігцем увімкнути телевізор… Потрапити — безперечна вдача! — на спецпроект каналу «Animal planet» про вимирання антилопи гну. Просидіти перед телевізором годину.
Любов до ближніх
- Після сніданку можна вимити посуд і в темпі збиратися на роботу.
- Після сніданку, вирішивши, що все одно вже запізнилася, можна завалитися з телефоном на диван.
Телефон також дає можливість вибору
- Зателефонувати родичам, поцікавитися їхніми проблемами, запропонувати допомогу.
- Зателефонувати подрузі, щоб «дотиснути» таки питання про сезонний розпродаж. Заодно поділитися відомостями про трагедію антилопи гну й обговорити інші невідкладні питання.
Справа всього життя
- Завершивши розмову, можна надіти приготовлений звечора простіший одяг і вийти з дому.
- Пообіцявши подрузі передзвонити з роботи, можна півгодини провести перед шафою для одягу в позі роденівського Мислителя. Ще півгодини надати примірці. Впасти в смуток: носити нічого, я товста.
У поті лиця
- Прийшовши на роботу, можна скласти список справ і приступити спочатку до найважливіших…
- А можна розпочати робочий день нетривіально! Наприклад, з дегустації нового чаю, все одно скоро обід, працювати вже немає сенсу. Заодно можна побалакати з колегами. У творчому колективі важливо створювати невимушену атмосферу. Створювати та підтримувати… підтримувати…
Ого, шість годин! Пора приступати до вибору сценарію на вечір! А це найцікавіше, мабуть, за цілий день.
- Можна посидіти з дітьми вагітної сестри, щоб відпустити її з чоловіком у кіно.
- Можна піддатися на вмовляння залицяльника й, позіхаючи, відсидіти з ним черговий концерт симфонічного оркестру. Подумки поставивши собі залік на найближчі кілька місяців.
- Можна подарувати собі вечір на дивані з гарною книжкою. Той самий Стародавній патерик закладений на середині… Там так багато славних думок. Ось послухайте: «Хто хоче великого, не буває зайнятий другорядним» — це Єфрем Сирін сказав. Або ось, авва Дорофей: «Нам ніхто не поверне цей час, якщо ми його втратимо»…
Тяжкість невірних відповідей дня
Ми не вибираємо ані колір своїх очей, ані свекруху, ані молодших братів. Хтось каже, що жодного вибору в цьому житті в нас немає.
Але чому тоді щовечора я відчуваю за плечима вагу цього тягаря — тяжкість невірних відповідей, що накопичилися за день, на найпростіші питання, які ставить переді мною життя?
Чи не тому, що існують і правильні відповіді, і вони мені були відомі? Чи не тому, що я могла, я була вільна вибрати їх?
Якось від письменника Тараса Прохаська я почула цінні слова. Він сказав: «Черга необраного, гігантський перелік відхилених можливостей, людей, стосунків, слів, місць і вчинків, відчуттів і переживань… накопичується у твоєму „unreal“. Все це не реалізовано, а тому нескінченно. Це цвинтар, який завжди з тобою».
Черга необраного, гігантський перелік відхилених можливостей, людей, стосунків, слів, місць і вчинків, відчуттів і переживань… накопичується у твоєму „unreal“. Все це не реалізовано, а тому нескінченно. Це цвинтар, який завжди з тобою.
…Поки я закопую на цьому цвинтарі своє «вчора», годинник б’є опівніч. За вікном народжується новий день.
Мені ніхто не поверне цей день, якщо я його втрачу.
