День Праведного Йосифа Обручника
26 грудня/8 січня, в День Собору Пресвятої Богородиці, Православна Церква вшановує пам’ять Праведного Йосифа, Обручника Діви Марії.
Праведний Іосиф був потомком царів Давида та Соломона, правнуком Єлієзера, внуком Матфата, сином Іакова за природою, а Ілія за законом ужичества.
Після народження Іакова Матфат помер. Матір Іакова взяв за дружину Мелхій, потомок Нафана, сина Давида, й народив Ілія.
Ілій одружився, але помер бездітним. Закон приписував кожному іудею в разі смерті бездітного брата брати за себе його дружину, щоб воскресити його потомство. Тому Іаков взяв за себе дружину Ілія та народив Іосифа.
Отже Іосиф за природою був сином Іакова, а за законом – Ілія.
За свідченнями древнього грецького історика Никифора, що наслідував святого Іполита, праведний Іосиф одружився з Саломією, дочкою Аггея, брата Захарії, батька Іоанна Предтечі.
Аггей та Захарія були синами священника Варахії. Дружину Іосифа Саломію слід відрізняти від Саломії, названої бабки Господа Іісуса Христа, родички Пресвятої Діви Марії та дружини Захарії Єлисавети.
У Іосифа та Саломії народилися четверо синів і дві дочки: Іаков, Симон, Іуда, Іосія, Есфір та Фамар, або, як декотрі говорять, Марфа.
Згідно до синаксара неділі святих мироносиць, Іосиф мав ще одну дочку на ім’я Саломія, що була дружиною Зеведея.
Георгій Кедрін згадує про двох дочок Іосифа, одна з яких, Марія, була жінкою Клеопи, брата Іосифа. Очевидно, ця Марія одна й та ж особа, що Марфа або Фамар.
Після смерті дружини Іосиф жив у чистоті та тривалий час був вдовцем. Своєю святістю він перевершив інших праведних праотців та патріархів, оскільки сподобився стати обручником Пресвятої Діви Марії. Він був Її удаваним чоловіком і названим батьком Іісуса Христа.
Господь зробив Іосифа служителем таїнства спасіння роду людського.
Коли Іосиф досягнув глибокої старості, його старійшини згідно Божій вказівці (серед посохів інших чоловіків його посох розквітнув) заручили для збереження невинності Пречисту Діву Марію.
Переконаний Ангелом у чистоті Діви Марії після того, як виявилося, що Вона носить у череві дитя, він служив Їй із благоговінням та страхом як Матері Божій і Владичиці всього світу, а також і Богонемовляті Христу.
Праведний старець піклувався про Богородицю та Господа Іісуса Христа й під час втечі до Єгипту, і після повернення звідти та проживання в Назареті.
Хоча він і належав до царського роду, але був бідним і, будучи теслею, здобував на прожиття працею своїх рук.
Господь благоволив народитися в убогості й взяв від царського роду лише плоть, а не славу, багатство та володарювання. Христос подав нам образ смирення, тому убогими були Його Пречиста Матір та названий батько – старець Іосиф.
У 110 років праведний Іосиф мирно спочив і відійшов до своїх отців у шеол (місце в пеклі), куди приніс радісну звістку про пришестя жаданого Месії – Спасителя роду людського.
Слава Богу вовіки. Амінь.