Скорботи – велике благо людині від Бога

«У світі матимете скорботи; але будьте відважні: Я переміг світ» ¹

Попущення

За Божим попущенням, у житті людей трапляються різні спокуси. Це не означає, що ми залишені Богом, але це є вказівкою на Його турботу про нас.

Навіть дуже важкий тягар спокус може стати нам під силу, якщо ми будемо дякувати Богові за них.

Якщо ми не маємо великих чеснот, ми все одно насолодимося благоволенням Божим, терплячи все, що відбувається з нами без нарікання.

Давайте будемо радіти спокусам, бо вони стають причиною нашого спасіння та дозволяють нам наслідувати Царство Небесне.

Терпіння

Коли ми мужньо прийматимемо всі спокуси та скорботи, то набуватимемо духовного багатства, що міститься в них. Тремтиш, усвідомлюючи свою неміч? Поклади надію на Господа, Його сила звершується та прославляється в немочі. Терпіння полегшує скорботу, а нетерпіння посилює її.

Невдячність християн дуже засмучує Господа. Подвиги, пов’язані зі скорботами, стають яскравішими та славнішими. Скорбота зникає, а отримані через неї блага перебувають повік. Чим більше скрутних обставин, тим вища нагорода, якщо ти переживаєш все, що відбувається з тобою, мужньо та з вдячністю Богові.

Маєш великі спокуси? Радій, бо нагорода буде великою. Під час будь-якої неприємності, що з нами трапляється, ми повинні говорити: «Слава Богу за все». Ця фраза – смертельний удар по дияволу. Як тільки вимовляєш ці слова, розсіюється хмара смутку.

Що вище?

Бідність вища за багатство, нездужання та хвороба вищі за здоров’я, а спокуса вища за приємне проведення часу. Перебування серед випробувань та спокус стає причиною вінців та нагород. Вони очищають нас від багатьох гріхів, коли ми з подякою приймаємо всі лиха, що на нас находять.

Ознака вдячної душі — дякувати Богові за все неприємне теж.

Через спокуси пройшли всі святі. Якщо ми хочемо здобути благовоління Боже, не будемо під час спокус обурюватися, а будемо радіти та дякувати Богові за них.

Молімося про те, щоб не впасти в спокусу, а якщо впадемо, то не бентежимось. Бог може негайно звільнити нас від будь-якої спокуси. Бог попускає спокуси для нашої ж користі, щоб ми були випробувані в чесноті.

Ми не повинні шукати собі спокус самовільно.

Той хворий, який не звертається по допомогу насамперед до Іісуса Христа — єдиного істинного та безгрішного Лікаря душ і тілес наших, а одразу біжить до лікарів чи чаклунів, той заперечує Бога. Ім’я Христа всемогутнє, воно воскрешає мертвих, просвтлює сліпих, піднімає розслаблених, виганяє бісів.

Потрібно зустрічати спокуси з молитвою та вдаватися по допомогу до Бога.

Спокуси просвітлюють душу та дарують великі блага тим, що зазнають їх. Апостол Павло, праведний Йов та інші святі прославилися терпінням у спокусах. Будемо просити Бога, щоб нам ніколи не впадати в спокуси, але якщо все-таки це станеться, ми маємо молити Бога дарувати нам терпіння.

Спокуси трапляються для нашої ж користі. Під час спокус ми повинні віддавати себе в Божі руки.

Коли ми зазнаємо спокус, ми звільняємося від багатьох гріхів, якщо дякуємо Богові, а собі докоряємо. Християнину властиво переносити спокуси без ремствування.

Спокуси посилаються людині за найбільшою Божою любов’ю та приносять плід багато хто. Святі отримали вінці завдяки терпінню у спокусах.

Злостраждання – це ознака Божественної любови

Немає такої чесноти, яка б зрівнялася з подякою. Немає нічого приємнішого Богові, ніж подяка; немає нічого такого святого, високого та корисного для душі, як славослов’я.

Бог ставить перепони на нашому життєвому шляху, щоб ми могли проявити свою відданість і любов до Бога. Радійте, коли ви зустрічаєтеся з багатьма та різноманітними спокусами. Через спокуси Бог приводить нас до тями, наближає нас до Себе. Спокуси знаходяться в руках Божих і призначені для випробування нашої віри.

Причини хвороб, які переживають святі:

Святим посилаються скорботи та хвороби заради набуття смирення.
Щоб з’явилася сила Божа, яка проявляється в немочі.
Щоб виявилося терпіння їх.
Щоб, звідавши страждання на ділі, вони втішали скорботних.
Щоб ми любомудрствували про воскресіння.
Для спонукання до чеснот.
Щоб ми знали, у чому є справжнє щастя.

Скорбота сприяє нашому моральному очищенню

За скорботами завжди слідує відплата; вони зцілюють душу смиренням. Ми маємо довіряти не собі, а Богові.

Спокуси вчать нас упокорюватися та стримувати свій егоїзм.

Винагороди даються не лише за подвиги, але й за страждання, й вони дуже великі. Скільки б ми не помилялися, ми повинні приступати до справ духовних знову, не запитуємо, для чого ці перешкоди попущені Богом.

Великий скарб – подяка; це велике багатство, неоціненне благо, сильна зброя. Завдяки Богу, ти приносиш користь своїй душі й набуваєш ще більшого багатства духовного, тому що подякою ти привертаєш до себе Божественну любов. Скорбота очищає душу, що засмучена гріхом, а душу, яка прикрашена чеснотами, просвітлює більше, ніж колись.

Бог не залишить нас у невпинному сумі. Якщо сумуєш, чекай на втіху.

Терпінням скорбот перемагається диявол

Якщо у нас на душі є якісь плями моральної скверни, вони усуваються в скорботах, і збільшується наша небесна винагорода. З великодушністю переносити різні скорботи та дякувати Богові — набагато вище, ніж мати багатство й творити милостиню.

Велика нагорода небесна за злостраждання та скорботи, якщо ми їх зустрічаємо з терпінням та славослов’ям Богу. Скорботи нас гартують; вони пробуджують благочестиві почуття, викликають серцеву скорботу, спонукають нас пам’ятати про Бога та звертатися до Нього. Бог може серед скорбот дати нам втіху. Велике заступництво Бога за скорботних. Хто терпляче переносить скорботи й дякує Богові, той не тільки згладжує безліч гріхів, але й набуває сміливості до Бога.

Велика справа – терпіти скорботи з подякою Богу. Скорботи приносять велику користь і доставляють сяючі вінці.

Одному Богу відомо, коли мають закінчитися скорботи. Бог знає краще, ніж ми, що нам корисно, та любить нас більше, ніж наші тілесні батьки.

У скорботах ми повинні звертатися до Бога, і Він почує нас. Злостраждання стають причиною нагород. Скорбота є великим благом і приносить велику користь душі. Бог неодмінно втішить нас під час скорботи, якщо ми тільки покликачемо Його. Не засмучуйся, якщо тебе засмучують. Подумай про те, що скорботами здобуваєш вінці. Скорбота подається Господом для нашого виправлення, покаяння та спасіння.

Якщо переживаємо скорботні обставини й дякуємо Богові, то отримаємо велику винагороду тут і небесну винагороду. Дяка Бога під час скорбот нас освячує. Скорбота викорінює наші гріхи та прирівнюється до подвигу.

Найбільше благодіяння Боже до нас – це коли Він посилає нам скорботи

Скорбота стає приводом для великого духовного прибутку. Ми повинні радіти скорботам. Скорботи для нас дуже благотворні та ведуть нас до спасіння. Де скорбота та молитва, там втіха. Скорбота для людини це те саме, що вогонь для золота: вона освячує й очищає душу.

Усі святі йшли скорботним шляхом і освятилися через скорботи. Не слід боятися скорбот. Де скорбота, там спасіння та великі подвиги. Якщо ти перебуваєш у скорботі, не поспішай позбуватися її: цю скорботу посилає Бог для твого навчання.

Під час скорбот ми повинні покладати свої надії на Бога

Неможливо прожити без скорбот, бо без них наше спасіння буде в небезпеці. Коли перебуваєш у скорботах, не впадай у відчай, але зведи свій погляд до Бога: тоді й молитва стає сильнішою, і любов Божа зростає до тебе.

У тебе є чудовий захисник і клопітник – це скорбота. Болючу та сумну душу Бог слухає швидше, ніж того, хто має достаток, благоденство, радість. Давайте дякувати Богу і за скорботи, і за втіхи, славословимо Його від душі, щоб сподобитися майбутніх благ і нам, грішним.

Джерело

(Російськомовна частина сайту N.E.W.O.D.)