Різдво Богородиці – відповідь всесвіту на любов Господню
Будь-яке свято Матері Божої – це чиста радість. Це радість не тільки про любов Божу до нас, але і про те, що земля — наша проста, рідна, звичайна земля — може так відповісти на любов Господню. У цьому для нас особлива радість.
Коли ми від Бога отримуємо милість — радіє наше серце; але іноді стає тужливо: чим, чим мені віддати любов’ю за любов, де знайти ту святість, ту ласку, ту здатність відгукуватися всім єством на Божу милість?
І тоді, хоч ми знаємо, що кожен із нас слабкий і немічний у любові, ми можемо подумати про Матір Божу. Вона за всіх нас відповіла досконалою вірою, що ніколи не вагається, надією та любов’ю такою широкою, що Вона зуміла обійняти цією любов’ю і небо, і землю, відкритися любов’ю так, що втілився Син Божий, і так відкритися любов’ю до людей, що всі, найгрішніші, можуть прийти до неї за милістю. Це відповідь усієї землі, це відповідь усього всесвіту на любов Господню.
І ось, радітимемо та винесемо радість сьогодні з цього храму — не тільки на одну мить: будемо її зберігати день у день, дивуватимемося цією радістю, радітимемо цією радістю і будемо цю радість давати людям, щоб усяке серце зраділо та втішилося й просвітилося цією радістю про те, що земля може так вмістити.
І тепер, з віку до віку, поки світ стоїть, Бог серед нас, Христос Той самий серед нас, день у день. І коли буде виявлена, відкрита слава землі та неба, Господь Іісус Христос, істинний Бог, але й істинна людина, буде серед нас перебувати Божа Матір, Яка дала Йому тіло Своєю любов’ю, вірою, святістю, благоговінням.
Будемо зберігати, берегти, зрощувати цю радість і нею жити в дні скорботи, в темні дні, в дні, коли нам здається, що ні на що ми не здатні, що нічим не може земля відповісти на любов Божу.
Відповіла земля, і стоїть ця Відповідь повік із піднесеними руками, молячись за нас усіх, за добрих і за злих, ніколи не стоячи поперек шляху спасіння, всім прощаючи — а Вона має, що простити: адже люди Сина Її вбили — і до Неї ми приходимо. Бо якщо Вона простить, ніхто нас не засудить.
З якою вірою приходимо ми до Божої Матері, якою глибокою вона має бути, щоб кожен із нас, хто своїми гріхами та своєю негідністю бере участь у смерті Господній, міг би сказати: Мати, я погубив Сина Твого, але Ти прости. І заступається за нас, і милує, і спасає, і виростає на весь зріст любові Господньої.
Слава Богові за це, слава Матері Господній за цю Її любов. Амінь.
