День пам’яті мучеників Єрміла та Стратоніка

13/26 січня Православна Церква вшановує пам’ять мучеників Єрміла та Стратоніка.

У 312 році, після смерті Максиміана Галерія (293–311), на Сході Римської імперії почав царювати Лікіній (308–324). Він був ревним ідолопоклонником, який розпочав жорстоке гоніння на християн.

Диякон Єрміл

У той час схопили та привели на суд до Лікінія диякона Єрміла. Він безбоязно назвав себе християнином і викрив імператора, що той у своєму безумстві шанує несправжніх богів, які насправді є бездушними каменями та деревами, витворами рук людських.

Лікінія роздратували слова Святого, і він наказав бити Мученика спеціальними мідними знаряддями по щоках. Єрміл насміхався над мучителем та говорив йому, що він і сам зазнає багатьох ран за те, що відвернувся від свого Творця та інших хоче насильно привести до погибелі. Після того Святого на три дні ув’язнили. У темниці його втішив Ангел, який з’явився йому та спонукав бути мужнім і обіцяв за терпіння в стражданнях пресвітлий вінець. Коли Єрміл знову постав перед Лікінієм, то показав непохитність своєї віри та велике сподівання на Господа.

Тоді за наказом імператора Мученика розтягнули на землі й почали нещадно бити. У той час почувся Голос із Неба, який сповіщав Єрмілу, що через три дні він звільниться від мук та отримає велику винагороду. Той Голос налякав мучителів та імператора. Однак, попри все імператор не захотів пізнати силу Божу та наказав вдруге ув’язнити Святого.

Друг Стратонік

Темничним сторожем був друг Єрміла християнин на ім’я Стратонік. Він щиро співчував страждальцю та радів його непохитності, проте сам не наважувався піти на муки. У темниці Мученика осяяло небесне світло й він удостоївся знову почути Божественний Голос, що говорив йому мужньо терпіти страждання та обіцяв припинення їх через три дні.

Наступного ранку Святий знову постав перед імператором і вкотре відмовився від ідольського жертвоприношення. Після того його оголили, розтягнули на землі й почали бити палицями по животі. Після того Лікіній наказав шматувати живіт Мученика орлиними кігтями, щоб той бачив свої нутрощі.

Коли так жорстоко катували Єрміла, Стратонік почав плакати. Це помітили ті, хто його оточували, й доповіли імператору. Лікіній одразу покликав до себе темничного сторожа, і той також проголосив себе християнином.

Після того Стратоніка почали бити палицями. Він просив у свого друга молитов, щоб Господь допоміг йому зберегти віру, а Лікінія переконував відвернутися від ідолопоклонства та боятися Істинного Бога.

Святого били до тих пір, допоки він не замовк від знесилення. Потім обох мучеників кинули в темницю, де вони їх втішив Божественний Голос. Уранці Єрміла привели на судилище, повішали на дереві й почали різати ножами. Він молився Богу, й Господь знову укріпив його Голосом із Небес.

Не здолавши Мученика, Лікіній засудив його до потоплення в річці Істрі (Дунаї). До тієї ж страти після відмови від жертвоприношення ідолам засудили й Стратоніка. Обох святих поклали в сіті та кинули в річку в глибокому місці. Там вони віддали свої душі Господу.

На третій день християни знайшли на березі тіла Мучеників та поховали з честю неподалік від міста Сінгідона (нині Белград, столиця Сербії). Тіла Святих поклали в одному гробі, щоб у них все було спільним: страждання, смерть, погребіння та слава на Небі.

Чесна кончина Єрміла та Стратоніка настала близько 315 року.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Російськомовна частина сайту N.E.W.O.D.)