День пам’яті преподобного Макарія Олександрійського

19 січня/1 лютого Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Макарія Олександрійського.

Святий Макарій був родом із Олександрії. Святе Хрещення він прийняв у 40 років. Після того він присвятив своє життя чернечим подвигам і сподобився священного сану та управління монастирем Келлії, що в єгипетській пустелі. Преподобний Макарій Олександрійський був другом святого Макарія Єгипетського й учнем Антонія Великого.

Якось трапилося святим друзям переправлятися через ріку Ніл на великому поромі. Водночас із ними переправлялися два трибуни в багатому вбранні, оточені почтом, з кіньми та мідною колісницею.

Навернення трибуна

Коли трибуни побачили бідно зодягнених смиренних старців, то один із них назвав їх блаженними за те, що вони нехтують світом. Макарій Олександрійський на те відповів їм, що вони дійсно нехтують світом, а над трибунами сміється весь світ. Зворушений словами Преподобного той трибун невдовзі роздав своє багатство бідним і став пустельником.

Подвижницьке життя і спокуси

Святий Макарій дотримувався дуже суворого посту. Так, протягом семи років він не їв їжі, що готувалася на вогні. Іншого разу він подрібнив хліб на шматки й поклав їх у посудину з вузьким отвором. Він вирішив їсти стільки хліба на день, скільки за один раз зможе дістати його рука.

Згодом він розповідав, що багато шматків брав у руку водночас, однак витягнути їх не міг. Такого подвигу Святий дотримувався три роки.

Коли проти Макарія ополчився біс блуду, то Святий, щоб перемогти в боротьбі, просидів нагим у болоті шість місяців. Преподобного тоді так скусали комарі, що його тіло стало схожим на тіло прокаженого, й братія не могла його впізнати.

Якось Святий, щоб поборотися з бісами, вирушив до гробниці «Кіпотафіон», де були поховані єгипетські волхви Іанній та Іамврій. Ті волхви влаштували в пустелі для себе багату гробницю. Насадили біля неї сад і викопали колодязь. Вони думали, що й після смерті житимуть на тому місці.

Коли Макарій наближався до саду, його зустріла велика кількість бісів, які волали, скреготали зубами та не бажали пропустити його.

Преподобний пообіцяв їм, що він тільки подивиться та піде. Після того біси зникли. На вході до саду Макарію перегородив дорогу страшний диявол із оголеним мечем, але, як тільки Святий згадав Ім’я Господнє, ворог одразу відбіг від нього. Тоді Преподобний увійшов у сад і все оглянув, а потім вийшов звідти.

На зворотному шляху в Святого скінчилися хліб та вода, і він почав знемагати. Раптом він побачив примару якоїсь дівиці, що несла в відрі воду й обіцяла дати йому напитися. За тією примарою Макарій ішов пустелею три дні та зрештою прийшов до стада буйволиць, одна з яких зупинилася навпроти нього.

Преподобний почув Голос, який повелів йому пити молоко тієї буйволиці. Покірна буйволиця супроводжувала Святого аж до його келії й у дорозі годувала його.

Одного разу святий Макарій прибув у вигляді мирянина в монастир тавеннісіотів, де був суворий устав життя. Преподобний вмовив прозорливого архімандрита Пахомія, якому Господь не відкрив нічого про нього, прийняти його в обитель.

Великий піст

Невдовзі після того настав Великий піст, і кожен із монахів подвизався відповідно до своїх сил. Макарій весь піст простояв на одному місці в кутку за роботою, й у той час він не їв, не пив і не відпочивав. Лише в неділю Святий вживав у їжу трохи сухого листя капусти, щоб інші монахи бачили, що він їсть.

Побачивши такі суворі подвиги Святого, монахи монастиря розгнівалися, прийшли до архімандрита Пахомія й почали докоряти йому за те, що він привів для їхнього посоромлення безплотного чоловіка. Коли Пахомій почув про суворий піст прибульця, то почав молити Господа відкрити йому про нього. І Господь відкрив Пахомію, що в його обителі перебуває святий Макарій, якого він давно хотів бачити. Після того Пахомій привів Макарія в церкву й подякував йому, що він навчив смиренню його братію.

Господь наділив святого Макарія прозорливістю, здатністю зцілювати хвороби та виганяти з людей бісів.

Однієї ночі в келію до Преподобного постукав диявол, покликав його до храму на Богослужіння й сказав, що без бісів не проходить жодне чернече зібрання. Макарій почав молити Господа, щоб Він відкрив йому, чи правду сказав диявол.

Тоді під час молитовного співу Святий побачив нечистих духів, які бігали по церкві та спокушали братію. Одних вони схиляли до сну, другим являлися у вигляді жінок, третім навіювали думки про різні справи. У найбільш недбалих та неуважних до молитви монахів вони сиділи на плечах, від декотрих їх відганяла невидима сила й зупинятися перед ними вони не насмілювалися.

Також Преподобний розповідав, що під час причастя Святих Тайн бачив, як біси клали деяким із братії монахам у руки жар, а Тіло Христове, яке подавалося тоді в руки, поверталося у вівтар.

Святий Макарій відійшов до Господа, коли йому було 100 років. Праведна кончина Преподобного настала близько 395 року.

Слава Богу вовіки. Амінь.

(Російськомовна частина сайту N.E.W.O.D.)