День пам’яті преподобного Македонія Сирійського

24 січня/6 лютого Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Македонія Сирійського, пустельника.

Є тільки два способи прожити своє життя: перший – так, ніби ніяких чудес не буває, другий – так, ніби все на світі є чудом. (Альберт Ейнштейн)

Скільки разів не кинь кубики з літерами, хоч мільйони разів, – вірші не вийдуть. А всесвіт складніший за вірші. Так чи випадково він виник? (Цицерон)

Якщо не можете бути святими, будьте хоча б ввічливими. (Старець Еміліан, ігумен монастиря Сімонопетра)

Святий Македоній, пустельник сирійський, подвизався в кінці IV — на початку V століть. Тривалий час, щоб уникнути людської слави, він мандрував горами Фінікії (на східному узбережжі Середземного моря), Кілікії (на південному сході Малої Азії) та Сирії.

Потім Преподобний поселився в глибокому рові під відкритим небом у Сирійській пустелі. Заради духовної користі та настанов до нього приходило багато людей. У старості Македоній поступився проханням богомольців і почав подвизатися у влаштованій для нього тісній келії.

Упродовж усього життя Святий їв потовчений та змочений водою ячмінь, через що його стали називати «крітофагом» (від грецьких слів «ячмінь» і «їсти»). Коли ж Преподобний відчув занепад сил, то почав вживати трохи хліба. Господь обдарував Святого владою над нечистими духами, пророцтвом та здатністю зцілювати недуги, і Македоній звершував чудеса.

Якось до нього привели жінку, що страждала від надмірного вживання їжі та з’їдала щодня тридцять курей. Преподобний помолився за хвору Богу, і з того часу вона не могла з’їсти упродовж дня й четвертої частини курки.

Македоній досягнув старості й із миром відійшов до Господа. Його чесна кончина настала близько 420 року.

Слава Богу вовіки. Амінь.

(Западные святые – наше наследие – розділ на N.E.W.O.D.)