День пам’яті преподобного Петра Галатійського

1/14 лютого Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Петра Галатійського, Атіохійського мовчальника.

Святий Петро народився в IV столітті в Понті (область на північному сході Малої Азії) в благочестивій сім’ї. У юних роках він залишив батьківський дім і віддався подвигам самітництва в Галатії (область у центральній частині Малої Азії).

Потім Преподобний відвідав Святі Місця в Палестині, після чого поселився в Антіохії (нині місто Антак’я на півдні Туреччини), в якій процвітало істинне благочестя.

Сарай

Угодник Божий замкнувся в сараї та перебував там у постійній молитві. Його їжею та питтям були лише хліб та вода, які він приймав через два чи три дні. Господь обдарував Преподобного владою над бісами та здатністю зцілення недугів. Так, один чоловік на ім’я Даниїл, якого Петро звільнив від нечистого духа, почав наслідувати його життя.

Преподобний повертав зір сліпим і зцілював людей від різних хвороб. Навіть через його одяг, подібно до одягу апостола Павла, звершувалися чудеса.

Кірський єпископ Феодорит повідомив про Преподобного наступне.

Святий повчав людей усно або письмово. Матір Феодорита в молодості страждала від хвороби очей. Вона почула про святого Петра та вирушила до нього з надією на зцілення, йдучи туди, причепурилася.

Коли угодник Божий побачив її, то прозрів в ній добрий ґрунт для повчання істинної віри. Спершу він задумав звільнити її від пристрасті до нарядів. Він сказав, що як живописець, який пише картини не за правилами свого мистецтва, ображає саме мистецтво живопису, так і люди, що покривають обличчя фарбою, ображають цим Творця. Таким чином вони ніби-то звинувачують Його в недосконалості Його творіння, а звідси й у безсиллі.

Святий зауважив, що Господь усе, що хотів, те створив, і дав усім усе корисне та не дав лише шкідливого. Преподобний сказав хворій, щоб вона не спотворювала образа, який створив Бог, і не вигадувала підробленої краси, яка розтліває цнотливих.

Слова Петра зворушили молоду жінку. Вона впала до ніг Святого та просила його молитов і зцілення. Подвижник відповів, що вона отримає зцілення, якщо має тверду віру в допомогу Божу. Потім Преподобний поклав свою руку на хворе око матері Феодорита, осінив хресним знаменням, і хвора зцілилася.

Святістю свого життя угодник Божий Петро прославився по всій Антіохії та за її межами. Він прожив майже 100 років і відійшов до Господа близько 429 року.

Слава Богу вовіки. Амінь.

(Святые православного Запада на N.E.W.O.D.)