Різдвяні свята завершуються празником Господнього Стрітення, що його святкуємо 15 лютого, сорокового дня по Христовому Різдві. Цей празник своїм змістом тісно зв’язаний з Христовим Різдвом, бо як у Різдві, так і тут Христос при своїм пожертвуванні у святині об’являє нам Своє божество. Від зустрічі Божої Дитини і Його Пресвятої Матері з праведним Симеоном і сам празник дістав у Східній Церкві назву Стрітення.
– Стрітенські свічки. Чи потрібно запалювати 12 свічок на свято Стрітення?
Відповідає викладач Київської духовної академії диякон Андрій Музольф.
– Традиція запалювати 12 свічок на Стрітення не несе ніякого змісту і є відлунням язичництва.
Свічка не має якогось особливого сакрального значення сама по собі, а є виразом нашого ставлення до Бога.
Відомий літургіст XV сторіччя, святий Симеон, архієпископ Солунський, так пояснює символічне значення свічки: «Чистий віск означає чистоту та нескверність людей, які його приносять. М’якість і податливість воску показують нашу готовність до послуху Богу. А горіння свічки символізує обоження людини, її перетворення на нове творіння та очищення вогнем Божественної любові».
Все, що відбувається у храмі, як, наприклад, стрітенські свічки, їх запалення та інші традиції, має цілком логічне пояснення, а не якийсь магічний підтекст.
Отже, якщо ми запалюємо свічки, ми робимо це не тому, що так потрібно, а тому що тим самим ми хочемо виявити наші почуття до Бога, адже для Бога важливий не сам ритуал, не зовнішнє його виконання, а те серце й ті почуття, з якими людина приходить до Нього.
