День пам’яті праведної Галини
10/23 лютого Православна Церква вшановує пам’ять праведної Галини.
Свята Галина була дочкою римського імператора Септимія Севера, що царював у 193–211 роках. Вона увірувала в Істинного Бога, коли стала очевидицею чудес, якими супроводжувалися допит і катування магнезійського єпископа Харалампія.
Батько..
Батько Галини, запеклий язичник, вимовив страшну хулу на Господа Іісуса Христа. У той час стався землетрус, почулися розкати грому, вдарили блискавки, й усі присутні дуже злякалися. Септимія Севера та нечестивого епарха Кріспа невидима сила піднялася над землею, а нечестивці висіли в повітрі. Охоплений жахом імператор почав просити Харалампія помолитися за нього Своєму Богу й обіцяв прославити ім’я Боже по всьому місту.
У той час підійшла Галина й почала переконувати батька увірувати у всемогутнього та вічного Бога, який його зв’язав.
Після того Свята впала перед священномучеником Харалампієм і попросила його помолитися Господу Іісусу Христу та своєю молитвою звільнити її батька від невидимих уз.
Угодник Божий помолився, і цар та епарх повернулися неушкоджені на землю. При цьому цар попросив у Господа помилування. Він пішов у палац і не виходив із нього три дні.
Джерело
Тоді ж Галина мала дивне сновидіння, в якому побачила себе, що стоїть вона в щедро зрошуваній місцевості. Також вона побачила сад із благовонними деревами. Серед дерев того саду ріс виноград, а у винограднику – високий кедр, біля коріння якого било джерело води. Сад охороняв грізний сторож із вогненним мечем. Він виганяв геть батька Галини та епарха Кріспа.
Охоплена страхом Свята молилася, щоб грізний сторож дозволив їй залишитися. Тоді сторож покликав її та сказав, що візьме її на плечі свої та занесе до того саду. Коли Галина перебувала під кедром біля джерела, хтось сказав, що їй і подібним до неї дане це місце.
Пояснення сну
Про дивне видіння Галина розповіла священномученику Харалампію, і той пояснив її сон. Він сказав, що велика кількість води – це дари Святого Духа, а огороджений сад – це рай. Виноградник вказує на упокоєння праведників у раю, а благовонні дерева – сонми святих Ангелів. Високий кедр означає хресну славу Христа, а джерело – життя вічне. Сторож, що прийняв її на плечі, – Господь Іісус Христос, Який залишив у горах дев’яносто дев’ять овець і почав шукати вівцю, що пропала, а коли знайшов її, то взяв на Свої плечі. Про її батька ж і епарха Святий сказав Галині, що вони будуть вигнані з раю, оскільки зараз вдячні Богу, але скоро потраплять у диявольські сіті й знову не будуть покорятися Йому.
Як і сказав Харалампій, Септимій Север скоро знову повернувся до ідольського нечестя та почав змушувати Священномученика до поклоніння несправжнім богам.
Тоді Галина запитала в батька, для чого він мучить праведника, і викрила його в тому, що він забув кару Божу та відступив від свого Господа. Слова дочки ще більше розлютили імператора, і він наказав їй звершити язичницьке жертвоприношення.
Галина відповіла батькові, що зробить все, що він хоче. Септимій Север зрадів і наказав припинити катування Святого, оскільки його дочка погодилася принести жертву богам. Тим часом Галина прийшла в язичницький храм Дія та Аполлона й розбила всіх ідолів, які там були.
Коли жерці доповіли про те, що сталося імператору, він наказав покликати п’ятдесят ковалів, щоб ті за ніч відновили ідолів, а Галині сказати, що боги воскресли. Жерці послухалися та виконали наказ, а вранці покликали Святу подивитися на воскреслих богів. Угодниця Божа вирушила до язичницького храму, де сказала, що нових ідолів їй легше зруйнувати, ніж старих, після чого знову розбила несправжніх богів.
Розлючені жерці поспішили доповісти про це її батькові. Той запитав у Галини, для чого вона знищила богів.
З нею Господь
Свята відповіла, що їхні боги – не більше, ніж бездушна річ. На повеління ж принести жертву богам, Галина сказала батькові, що вона вже принесла їм жертву, наскільки змогла, але, якщо він хоче, то вона може зробити те ж саме з усіма іншими його богами.
Після тих слів розгніваний імператор залишив свою дочку й приступив знову до катування єпископа Харалампія. Через деякий час священномученик віддав душу Господу.
Праведна Галина випросила в батька його тіло. Вона обвила чесне тіло чистими плащаницями, намастила ароматами та дорогоцінним миром і поклала в золотий ковчег.
Септимій Север побоявся покарати свою дочку. Він бачив, що з нею перебуває Господь, і залишив її жити в християнському благочесті.
Слава Богу вовіки. Амінь.
