День пам’яті Євгенія та Макарія сповідників Антиохійських
19 лютого/4 березня Православна Церква вшановує пам’ять преподобних Євгенія та Макарія сповідників, пресвітерів Антиохійських.
За царювання нечестивого імператора Юліана Відступника (361–363) тривало жорстоке гоніння на християн. Тоді повсюди звершувалися язичницькі жертвоприношення. І ті хто вірвірив у Істинного Бога змушені були переховуватися, оскільки нечестиві силою примушували їх брати участь у принесенні жертв.
Радість страждань
У той час язичники схопили та привели на суд до Юліана двох пресвітерів Антиохійських Євгенія та Макарія. Святі безбоязно сповідали свою віру та викрили відступництво та злодіяння імператора.
Юліан розгнівався на угодників Божих і наказав їх катувати. Пресвітерів зв’язали тонкими ременями, повішали вниз головою й почали обкурювати отруйним сморідним гноєм.
Потім святих поклали оголеними на розжарений залізний лист, але вони чудесно залишилися неушкодженими. Обличчя сповідників Христових сяяли радістю й тим викривали злобу жорстокого імператора. Після того закутих у кайдани Євгенія та Макарія відіслали в заслання в Оасім, одну із оаз Аравійської пустелі.
Змій
Місцем свого перебування Святі обрали гору, на якій у печері жив великий змій. Той змій пожирав усіх, хто наближався до нього. Місцеві жителі показали сповідникам Христовим ту печеру, й пресвітери стали на молитву. Раптом загримів грім, і блискавка спалила змія. Разом із ним згорів і пісок у печері, а над печерою ву вигляді бурхливого вихору здійнявся сморідний пил. Через те чудо начальники Оасіма навернулися до істинної віри.
Угодники Божі 30 днів перебували в тій печері в молитві, нічого не їли та не пили. Потім вони почули Голос, який повелів їм підійти до розташованого поблизу каменя. Коли пресвітери зробили те, то побачили в камені світло.
Після того камінь розділився навпіл, і з нього потекла вода. Тією водою Святі змогли втамувати і голод, і спрагу. Під час проживання в печері Євгеній та Макарій молили Бога, щоб Він удостоїв їх одночасної смерті.
По своїй молитві Преподобні разом віддали душі Господу. Їхня чесна кончина настала в 363 році.
Слава Богу вовіки. Амінь.
(Російськомовна частина сайту N.E.W.O.D.)
