День пам’яті преподобного Єразма Печерського
9 березня /24 лютого Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Єразма Печерського.
Преподобний Еразм, затворник Києво-Печерський, жив у кінці ХІ – на початку ХІІ ст.
Про преподобного Єразма Печерського святитель Симон, єпископ Володимирський († 1226, пам’ять 10 травня), писав другові своєму преподобному Полікарпу († 1182; пам’ять 24 липня): “Був у Печерському монастирі чорноризець Єразм. Він здобув спадщину слави в Небесному Царстві за те, що все, що мав, використав на прикрасу Печерської церкви: окував безліч ікон, які й понині у вас над вівтарем.
З ним трапилася така спокуса. Коли він зубожів, то ним почали нехтувати. Дух злоби тоді почав навіювати йому: “Немає тобі користі від того, що ти витратив маєток на церкву, краще було б, якби ти все те використав на жебраків”.
Не розсудивши ті помисли, Єразм занепав духом і почав жити недбало. Щедрий і милостивий Бог за його чесноту спас його. Він навів на нього тяжку хворобу.
У тій хворобі Єразм лежав німий із заплющеними очима сім днів і ледве дихав. На восьмий день прийшла до нього братія і, бачачи його тяжке дихання, говорили: “Горе, горе душі цього брата, яка в лінощах прожила. Вона бачить щось і бентежиться, не виходячи з тіла”.
І ось Єразм раптово встав, як здоровий, і сказав: “Отці й браття! Послухайте, дійсно воно так і є. То ж всім вам відомо, що грішний я та ще й донині не розкаявся. Але ось нині з’явилися мені преподобні отці наші Антоній і Феодосій та сказали: “Ми молилися за тебе, і Господь дав тобі час для покаяння”.
Потім побачив я Пречисту Богородицю з Сином Христом Богом на руках, і Вона сказала мені: “Єразме! Оскільки прикрасив ти церкву мою та іконами звеличив, то і Я прославлю тебе в Царстві Сина мого, «бідних бо ви завжди маєте з собою… [Мф. 14, 7].! Встань, покайся, зодягнися в Ангельський образ, а третього дня візьму Я тебе до Себе вже чистого як такого, що полюбив красу дому Мого”.
Сказавши це, Єразм почав сповідувати гріхи свої перед усіма з радістю, без сорому. Потім пішов він до церкви, де його постригли в схиму, а третього дня відійшов він до Господа в добрій славі” († бл. 1160).
Преподобного Єразма братія поховала в Ближніх печерах, де його мощі й перебувають дотепер.
Час початку шанування преподобного Еразма як святого Київського Православ’я невідомий. Його ім’я внесене до виданого в Києво-Печерському монастирі місяцеслова «напівстатуту» (1643) і Мінеї загальної (1680).
«Тератургім» соборного ченця Афанасія Кальнофойського (1638) називає Еразма чудотворцем.
Близько 1643 року, в часи митрополита Петра (Могили), був складений канон преподобним отцям Печерським в якому 2-й тропар 7-й пісні присвячений преподобному Еразму, затворнику Києво-Печерському.
У акафісті преподобним Печерським про нього сказано: «Радуйся, Еразме, бо за прикрасу храму Пресвятої Богородиці ти палату краси невимовної в Небесному Царстві в Господа стяжав». Пам’ять преподобного Еразма вшановується за ст. ст.).
Слава Богу вовіки.
