Астрономічні підтвердження подій, пов’язаних із розп’яттям Господа Іісуса Христа
Як повідомляє Daily Mail, вчені з Оксфордського університету, використавши дані NASA, вважають, що знайшли астрономічне підтвердження біблійних подій, пов’язаних із розп’яттям Господа Іісуса Христа.
Згідно з їхніми дослідженнями, 3 квітня 33 року н. е., у день, коли, ймовірно, був розіп’ятий Христос, у Єрусалимі спостерігалося місячне затемнення, що могло надати Місяцю кривавого відтінку — як і написано у Святому Письмі.
«Сонце перетвориться на темряву, а місяць – на кров, перед тим як настане день Господній, великий і славний».1(Дії 2:20).
Темрява, кривавий місяць і біблійні підтвердження
Дослідники Колін Гамфріс і В. Грем Веддінгтон, які вивчали біблійні описи й астрономічні моделі NASA, дійшли висновку, що згадане затемнення було тим самим “місяцем у крові”, про який свідчив апостол Петро в день П’ятидесятниці.
Вчені вважають, що апостол не говорив пророчо, а згадував події, які відбулися під час смерті Господа Іісуса, зокрема затемнення Сонця та незвичайний вигляд Місяця.
Євангеліє від Матфія (27:45) описує: «Від шостої години аж до дев’ятої години темрява була по всій землі».
Також в апокрифічному тексті, відомому як «Заповіт Пилата», сказано:
«Під час Його розп’яття сонце затемнилося, зірки з’явились, люди запалювали лампи від шостої години до вечора, а місяць був як кров».
Що каже астрономія?
NASA ще в 1990-х роках зафіксувала, що 3 квітня 33 року н.е. справді відбулося місячне затемнення, яке було видимим в Єрусалимі одразу після заходу сонця.
Через низьке положення на горизонті, Місяць мав кривавий відтінок — явище, яке зараз відоме як «кривавий місяць».
Затемнення було частковим, але достатньо сильним, щоб надати Місяцю зловісного вигляду, що могло справити глибоке враження на свідків.
П’ятниця перед Великоднем: символічна дата
Згідно з церковною традицією, Страсна п’ятниця — це день смерті Господа Іісуса на хресті, який припадає на п’ятницю перед Великоднем.
Ця дата розраховується за місячно-сонячним календарем, орієнтуються на Пасху — єврейське свято, коли, за Євангеліями, Господа Іісуса розіп’яли.
Таким чином, поєднання астрономічного затемнення, згадок у Письмі та обчислень святкових дат наводить учених на висновок, що день розп’яття — саме 3 квітня 33 року н.е.
«Люди не просто вигадували пророцтва, — каже Гамфріс. — Вони описували реальні астрономічні події, які в їхніх очах стали свідченням божественного втручання».
Хоча такі відкриття не є абсолютним доказом віри, вони стають мостами між наукою та богослов’ям. Для християн це ще одне нагадування, що історія смерті й воскресіння Іісуса Христа — не лише духовна, а й глибоко вплетена в матеріальний світ.
Навіть небеса, здається, не змогли залишитися байдужими у день, коли Спаситель помер за гріхи світу.
