День пам’яті святителя Трифона Константинопольського

19 квітня/2 травня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Трифона, патріарха Константинопольського.
Тесть Візантійського імператора Костянтина VII Багрянородного імператор Роман Лакапен мав молодшого сина на ім’я Феофілакт. Коли Феофілакт народився, Роман пообіцяв посвятити його в духовний сан. Після смерті патріарха Стефана ІІ імператор захотів, щоб він зайняв патріарший престол.
Однак у той час Феофілакту було всього 16 років і за церковними правилами він не міг стати патріархом. Тому місцеблюстителем патріаршого престолу обрали преподобного Трифона, що дійсно був гідний такого сану.
Через декілька років імператор Роман зажадав, щоб Трифон залишив патріарше служіння, щоб можна було звести в сан Константинопольського патріарха Феофілакта. Якому було всього 20 років.
Святий Трифон вважав, що патріархом має бути чоловік старшого віку, досконалий розумом, такий, що добре знає Святе Письмо та може керувати Церквою Христовою. Тому він не визнав можливим поступитися престолом на користь недосвідченого юнака.
Це засмутило імператора Романа, і він почав шукати спосіб позбавити Святого патріаршого сану. Проте жодного звинувачення проти Трифона не можна було висунути через його бездоганне життя. Тоді Кесарійський єпископ Феофан, який мав дружні стосунки з імператором, запропонував, що сам влаштує цю справу.
Перипетії політики церковної..
Він прийшов до святого Трифона й удав із себе віддану йому людину. Феофан сповістив патріарху, що імператор з однодумцями хоче скинути його з престолу, для чого замислив висунути проти нього звинувачення в безграмотності та невмінні писати.
Після того Кесарійський архієрей запропонував Святому в присутності Священного Собору написати своє ім’я та патріарший титул на чистому листку, а потім той листок відіслати імператору для посоромлення наклепників. Святитель Трифон не зрозумів підступності Феофана та вчинив за його порадою. Коли ж імператор отримав лист паперу з патріаршим написом, то наказав дописати на ньому слова. Написане проголошувало, що патріарх сам відмовляється від патріаршества, бо вважає себе недостойним його.
За наказом імператора Романа той документ прочитали в присутності знатних осіб, після чого святого Трифона всупереч його волі силоміць скинули з престолу, який одразу зайняв імператорський син Феофілакт.
Та подія викликала велику смуту в Церкві, оскільки багато священнослужителів продовжували вважати Трифона патріархом. Святий же віддалився в монастир, де подвизався до свого зведення на патріарший престол, і там через два роки й декілька місяців віддав душу Богу.
Його тіло поклали в Великій престольній церкві поряд із гробницею патріархів. Після того смута закінчилася, бо всі погодилися з патріаршеством Феофілакта. Кончина святого Трифона настала в 933 році.
Слава Богу вовіки. Амінь.
(Російськомовна частина сайту N.E.W.O.D., нові статті)