День пам’яті преподобного Анастасія Синайського

20 квітня/3 травня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Анастасія Синайського, ігумена.

Святий Анастасій народився наприкінці VI сторіччя. Він виховувався у благочесті, здобув гарну світську освіту та вивчив богослов’я.

Преподобний писав, що ті, хто бачив Христа во плоті, вважали Його пророком; ми ж, хоча й не бачили його тілесними очима, але ще від раннього віку пізнали в Ньому Бога, навчилися сповідувати Його Владикою всесвіту, Творцем віків, Сяйвом Отчої Слави; Його Святе Євангеліє слухаємо з такою вірою, наче бачимо Самого Христа; коли ж бачимо на іконі зображення лише Божественної подоби Його, як Самого Його, що дивиться на нас із Неба, шануємо, поклоняємся та припадаємо.

У юних роках угодник Божий прийняв чернечий постриг, вирушив до Єрусалиму й почав подвизатися на Синайській горі. На той час ігуменом Синайської гори був святий Іоанн Лествичник — великий подвижник благочестя, відомий своїм твором «Лествиця». Наступником Іоанна став його брат Георгій, а наступником Георгія Анастасій.

Преподобний ревно боровся проти єресі акефалів, які противилися рішенням IV Вселенського Собору, що відбувся в 451 р. в місті Халкидоні (древнє місто в Малій Азії, нині р-н Стамбула Кадикьой).

Собор визначив догмат про поєднання в єдиній особі Господа Іісуса Христа двох природ — Божественної та людської. Святий обходив Сирію, Аравію й Єгипет, повсюди викорінював єресь та стверджував Церкву Христову. Для боротьби з монофізитами ігумен Анастасій залишив учням письмову настанову в вигляді запитань і відповідей, що називалася «Путівник», він складалася з 24 глав.

Преподобний проводив бесіди з євреями, які також записав. Збереглися твори Святого: «Пояснення Шестоднева», слова, повчання, житія декотрих подвижників і тлумачення багатьох місць Святого Письма. Близько 695 року в глибокій старості угодник Божий відійшов до Господа, якому все своє життя ревно служив.

Слава Богу вовіки. Амінь.

(Російськомовна частина сайту N.E.W.O.D., нові статті)