Притчі для юнацтва

Притчі для юнацтва актуальні й для дорослих…
Самітник і його звірі
Одного разу запитали ченця-самітника:
– Як вам не нудно весь час бути одному?
І Він відповів їм:
– У мене багато роботи: треба привчити двох соколів та двох орлів, убити двох кроликів, привчити змію, мотивувати віслюка та приручити лева.
– А поряд із вами тварин не бачимо. Де вони?
Монах відповів:
– Ми носимо цих тварин усередині себе.
Два соколи кидаються на все, що бачать, і добре, і погане, і корисне, і шкідливе. Мені треба навчити їх розрізняти правильне та неправильне. Це мої очі. Два орли вищипують пазурі та знищують усе, чого торкаються. Я повинен навчити їх служити та допомагати, а не завдавати шкоди. Це мої руки.
Справлятися
Кролики весь час стрибають туди-сюди, ховаються в страсі. Треба їх заспокоїти та навчити справлятися з важкими ситуаціями, а не тікати від проблем. Це мої ноги. Найскладніше – це привчити змію. Не дивлячись на те, що вона замкнена в тісній клітині, вона завжди готова напасти. Вкусити й отруїти будь-кого поблизу. Мені треба її виховати. Це мій язик.
Ослик, як відомо, дуже наполегливий, завжди втомлений і не хоче робити свою роботу, доводиться мотивувати його. Це моє тіло.
Нарешті треба приручити лева, який хоче бути королем і панувати над усіма. Гордий, пихатий і вважає, що навколо нього має крутитися весь світ. Це моє его. Як бачите у мене багато роботи».
Надія
Чотири свічки спокійно горіли та потихеньку танули. Було так тихо, що чулося, як вони, потріскують вогником і розмовляють. Перша сказала: «Я – Спокій. На жаль, люди не вміють мене зберігати. Думаю, не залишається нічого іншого, як згаснути! І вогник свічки згас. Друга сказала: «Я – Віра. На жаль, я нікому не потрібна. Люди не хочуть нічого слухати про мене, тому немає сенсу горіти далі». Ледве промовивши це, вона згасла.
Зажурившись, третя сказала: «Я – Любов. У мене немає сил горіти далі. Люди не цінують мене. Вони не вміють ні дарувати любов, ні отримувати її». І ця свічка згасла. Раптом… До кімнати зайшла дитина. Побачивши три згаслі свічки, вона злякалася та закричала: «Що ви робите? Ви маєте горіти! Я боюся темряви! І заплакала. Схвильована четверта свічка сказала: «Не бійся та не плач! Поки я горю, можна запалити й інші три свічки. Я – НАДІЯ.
У чому різниця?
— У чому різниця між «подобається» та «люблю»?
— Коли Вам подобається квітка, ви її зриваєте. Але якщо ви любите квітку, ви щодня її поливаєте.
Рай та пекло
Одного разу людині пощастило побачити Бога. Намагаючись дізнатися найважливіше, людина попросила:
– Господи, я хотів би побачити Рай і Пекло.
Господь узяв людину за руку і підвів її до двох дверей. Відкривши одну, вони побачили великий круглий стіл із величезною чашею в центрі. Чаша була наповнена їжею, яка пахла настільки апетитно, що змушувала роти наповнюватися слиною.
Навколо столу сиділи люди – здавалося, що вони були знесилені, хворі чи вмирали з голоду. У кожного до руки була прикріплена ложка з довгою ручкою. Вони могли легко дістати їжу, але не могли піднести ложку до рота. Вигляд їх нещастя просто вражав.
– Щойно ти бачив Пекло, – сказав Господь.
Вони підійшли до других дверей. Розчинивши їх, вони побачили такий самий круглий величезний стіл, таку ж велику чашу, наповнену смачною їжею. І навіть у людей навколо столу були такі самі ложки. Але всі виглядали задоволеними, ситими та щасливими.
– Я не розумію, – сказав чоловік.
– Це просто, – відповів Господь. – Ці навчилися годувати одне одного. Ті ж думають лише про себе.
Мораль: Пекло та Рай – усередині нас.
Дружба
У мудрої людини запитали: «Скільки видів дружби існує?»
– Чотири, – відповів він.
Є друзі, як їжа – щодня ти потребуєш їх.
Є друзі, як ліки – шукаєш їх, коли тобі погано.
Є друзі, як хвороба – вони самі шукають тебе.
Але є такі друзі, як повітря – їх не видно, але вони завжди з тобою.
“Чому я так живу?”
Одного разу люди поставили Життю одне й те саме питання: «Чому я так живу?»
Перша людина запитала:
— Чому я живу? Часто хворію, невдачі постійно супроводжують мене. Я — наче магніт для будь-яких неприємностей…
І Життя відповіло йому:
— Бо ти живеш НАЗЛО. Ображений на весь світ, ти потрапив у пастку злопам’ятності та ненависті. А жити треба НА РАДІСТЬ. Собі, тим, хто оточує, Богу. От тоді ти будеш щасливий.
Друга людина запитала у Життя:
— Чому я живу? У постійній боротьбі з кимось чи з чимось… Все не так…
І Життя відповіло йому:
— Тому що ти живеш Всупереч. Всупереч усьому та всім. Ти — ніби підліток, який не подорослішав, все ще бунтуєш, ніяк не можеш зупинитися. Ось тому ти маєш таке поперечне життя. А жити треба Завдяки. Отоді ти й станеш щасливим.
І третя людина запитала у Життя:
— Чому я живу? Постійно залежу від думки тих, хто мене оточує, не впевнений у собі.
І Життя відповіло йому:
— Ти живеш, щоб тобі заздрили. А жити треба так, щоб надихалися твоїм прикладом. Ось тоді ти будеш щасливий.
Четверта людина запитала у Життя:
— Скажи, чому я так живу? У постійному стресі та напрузі…
І життя відповіло йому:
– Ти живеш, щоб комусь щось довести. Твоє життя складається з суцільних теорем, які завжди потрібно підвести до «що й потрібно було довести». Але це нікому не потрібне.
Не треба нікому нічого доводити. Ти на це стільки витрачаєш часу і сил: і на докази, і на те, щоб живити мислеобрази інших людей у своїй голові, які завжди будуть голодними та проситимуть уваги до себе ще й ще. А жити треба в АКСІОМІ ЩАСТЯ.
І п’ятий чоловік спитав у Життя:
— Чому я живу? Життя для мене суцільне розчарування.
І життя відповіло йому:
— Тому що ти живеш НАПОКАЗ. А де ж ти справжній? Потрібно БУТИ, А НЕ ЗДАВАТИСЯ. От тоді ти й будеш щасливий.
Шоста людина запитала у Життя:
— Чому я живу? Нудно, нецікаво.
І Життя відповіло йому:
— Тому що Життя проходить повз тебе. Ти – наче «премудрий піскар» – сховався від нього. А жити треба так, щоб Життя з цікавості зупинилося, не пройшло повз, а зацікавилося. І залишилася… Тоді ти будеш щасливий.
І сьомий чоловік спитав у Життя:
— Чому я живу? Ніщо не приносить мені радості.
І Життя відповіло йому:
— Тому що ти живеш НЕ СВОЄ ЖИТТЯ. І ці радості не твої. Знайди себе, свої почуття, бажання, мрії, цілі, слова, відчуття, книги, фільми, пісні, коло спілкування. ЗНАЙДИ СВОЄ ЖИТТЯ! І тоді ти будеш щасливий. (Ніна Суміре).
(Святі Західної Православної Церкви – російськомовна частина сайту N.E.W.O.D.)