Науковці довели шкідливість самообману
Проаналізувавши дослідження самообману науковцями, кореспондент BBC Future Том Стеффорд повідомляє, що люди, які часто брешуть, починають вважати себе розумнішими, ніж вони є насправді, а це часто шкодить їм самим.
_____________________________________________________________
Звісно, чесність – чудова риса, хоча для мотивації іноді самообман може допомагати психічно слабким людям. Численні дослідження показали, що люди, схильні до самообману, часто досягають успіху в спорті чи бізнесі. Вони також вважають себе щасливішими, ніж ті, хто завжди надто відвертий із самім собою.
Проте віра у власну брехню має негативні боки.
Дослідниця з Єльського університету Зої Чанс спостерігала за нечесною поведінкою студентів під час іспитів і дійшла доволі несподіваних висновків.
Пані Чанс та її колеги пропонували учасникам експерименту виконати тести на IQ і загальні знання. Половина учасників отримали копію тестів, в яких – очевидно, помилково – були надруковані відповіді на питання. Перед ними постала дилема – виконати тести самостійно чи звіритися з відповідями.
Спокусливий легкий шлях
Як і слід було очікувати, деякі з учасників не втрималися і скористалися відповідями.
У цілому студенти, які мали відповіді, показали кращі результати в тестах, ніж ті учасники, які виконували їх самостійно, хоча всіх учасників експерименту обирали шляхом випадкової вибірки з одного університету, а отже – вони мали в загальному схожий інтелектуальний рівень.
Напевно знати, хто збрехав, неможливо. Ймовірно, що ті з учасників, які скористалися відповідями, могли також набрати високі бали, якби виконували тести самостійно. Але високий загальний показник групи створили і розумники, і ті, хто підглядав у відповіді.
Головним питанням дослідження було – чи усвідомлювали учасники експерименту в групі “брехунів”, що високими результатами іспиту вони зобов’язані виключно шпаргалкам? Чи вони пояснюють свій успіх у тестах власним інтелектом?
Тест на самоусвідомлення “брехунів”
Щоб з’ясувати відповідь, дослідники запропонували студентам передбачити, наскільки добре вони виконають наступні тести. Їм дозволили швидко переглянути наступну сторінку тестів, де були надруковані ті самі запитання, але цього разу без відповідей.
Дослідники вважали, що, якщо студенти, які збрехали попереднього разу, побачать, що цього разу їм це не вдасться, вони не будуть розраховувати на високі результати в другому випробуванні. Але вчені помилися. Самообман переміг.
Учасники, які скористалися шпаргалками на попередньому тесті, були впевнені, що виконають другий тест в середньому на 10 балів краще. В реальності їх результат був значно нижчим.
Студенти, які користуються на іспитах шпаргалками, схильні вважати, що вони розумніші, ніж насправді.
Дослідники провели ще один експеримент, щоб перевірити, що причина справді в завищеній самооцінці “брехунів”. У ньому студентам запропонували грошову винагороду за точність прогнозу їхніх результатів у тесті.
Навіть і за таких умов, ті, хто мав можливість збрехати на першому тесті, переоцінили свої сили та отримали в середньому на 20% менше, ніж інші студенти.
Важливий висновок цього дослідження – в тому, що звичайні люди, як ми з вами, потрапляють у власну пастку, коли вважають, що вони розумніші, ніж насправді. Очевидно, це може мати переваги, як-от для вироблення впевненості в собі, психічного задоволення або вміння легко завоювати довіру інших.
Небезпечність самообману
Кожного разу, коли обставини вимагатимуть від вас точно передбачити, наскільки добре ви впораєтеся з завданням, ви можете сильно помилятися щодо своїх здібностей. Звісно, більшість скаже, що брехати самому собі погано. Важливо пам’ятати, що звичка до самообману є небезпечною.
Самообман небезпечний, бо заважає нам реально оцінювати свої можливості.
Це коли його погані наслідки переважують позитивні. Але, як дізнатися, коли? Іронія в тому, що оскільки ми обманюємо самі себе, визначити напевне, якою мірою ми це робимо, дуже важко.
