День пам’яті мучеників Агафопода та Феодула
5/18 квітня Православна Церква вшановує пам’ять мучеників Агафопода та Феодула.
Святі Агафопод і Феодул жили в місті Фессалоніки (нині місто Салоніки в Греції) під час правління римських імператорів-язичників Діоклетіана (284–305) та Максиміана Геркулія (285–305).
Агафопод був дияконом похилого віку, а Феодул молодим читцем. Обоє проводили боговгодне цнотливе життя й удостоїлися постраждати за Христа.
Про свою мученицьку кончину Феодул отримав божественне одкровення. Якось уві сні він побачив, як один поважний чоловік дає йому в руку якусь річ.
Коли Феодул прокинувся, то побачив у своїй руці гарний перстень із печаткою, на якій був зображений хрест. Це було знаменням майбутнього страждання Святого за істинну віру. Цим перснем Феодул дивним чином зцілював хворих.
Коли нечестиві імператори розпочали гоніння на християн і змушували всіх вклонятися несправжнім богам, схопили й Агафопода з Феодулом. Святі не переховувалися від мучителів, а неустанно перебували в Божому храмі.
Святих мучеників спочатку кинули в темницю, а потім привели до правителя міста Фаустіна.
Першим Фаустін почав допитувати Феодула окремо від Агафопода, бо помислив, що його, як молодого, можна легко схилити до ідолопоклонства.
Однак Феодул не звернув уваги ні на погрози, ні на лестощі й обіцянки дарів та почестей і проявив непохитність у своїй вірі. Він висловив рішення понехтувати тимчасовим життям і через муки за Христа удостоїтися життя вічного.
Коли ігемон побачив, що не зможе навернути до свого нечестя Феодула, то наказав відвести його в окреме місце й почав розмовляти з Агафоподом.
Фаустін сказав Святому, щоб він приніс жертви богам, і повідомив, що Феодул уже пообіцяв звершити жертвоприношення.
Святий Агафопод не повірив брехні та зауважив, що й він із радістю принесе жертву Істинному Богу, Якому обіцяв принести жертву Феодул.
Ігемон заперечив і сказав, що Феодул обіцяв принести жертву дванадцяти богам, які тримають всесвіт.
Тоді диякон почав викривати нікчемність і мерзенність язичницьких богів, які не бачать, не ходять та нічого не відчувають.
Ті слова Святого насторожили язичницьких начальників, і вони наказали відвести Агафопода з Феодулом у темницю. Це зробили для того, щоб Агафопод не зміцнив у вірі інших, приведених на допит, християн.
До місця ув’язнення мучеників супроводжував великий натовп народу. Язичники намагалися відвернути святих від істинної віри, але вони не звертали на те уваги.
У темниці Агафопод та Феодул зміцнювалися божественними видіннями та славили Бога.
Ув’язнені разом із ними злочинці, що чули їхні молитви, припали до угодників Божих і просили спасти їх від вічної смерті.
Народ же, що перебував ззовні, розламав темничні двері, увійшов усередину темниці та зі зворушенням слухав повчання мучеників.
Це все розлютило ігемона, і він наказав воїнам негайно привести святих до себе.
Після розмови з Феодулом Фаустін наказав оголити його та катувати. Мученик нехтував муками й докоряв мучителям.
Тоді ігемон наказав відступникам від віри Христової на очах страждальця звершувати ідольські жертвоприношення.
На те Феодул сказав йому, що немічних вони перемогли, а твердих воїнів Христових нізащо не зможуть здолати.
Після того ігемон наказав Феодулу принести на суд християнські книги, але святий відмовився віддати їх нечестивим.
Потім для залякування мученика повели на місце страти. Він із радістю приготувався прийняти смерть за Христа й схилив під меч свою голову, однак Фаустін наказав повернути його неушкодженим.
Коли допитали Агафопода, обох мучеників ув’язнили у внутрішньому відділенні темниці, щоб ніхто не міг прийти до них.
Там святі молилися Богу й удостоїлися однакового видіння. Вони вві сні побачили себе разом із багатьма іншими людьми на кораблі, що від сильної бурі вже занурювався у воду. Одні люди тонули, другі плавали, треті наближалися до каменів і гинули. Себе ж мученики бачили у світлому одязі врятованими від погибелі кормчим. Вони пристали до якоїсь високої гори й здіймалися нею до неба.
Через те сновидіння Агафопод і Феодул зрозуміли, що благополучно перейдуть море мучеництва та отримають небесну винагороду, й прославили Господа.
Вранці святі втретє постали перед ігемоном, і він виніс їм смертний вирок.
Мучеників зі зв’язаними позаду руками та прив’язаними до шиї важкими каменями кинули в море.
Так святі завершили свій мученицький подвиг і віддали душі Богу.
Їхні тіла, звільнені від уз і каменів, море одразу викинуло на берег. Близькі забрали тіла святих і поховали з честю.
Через деякий час Феодул з’явився їм у світлому вбранні та повелів роздати його майно вбогим, сиротам і вдовицям. Відійшли до Господа святі мученики Агафопод і Феодул близько 303 року.
Слава Богу вовіки. Амінь.
