Дітям про Бога

Бог любить нас

Милий мій, адже це прекрасно, коли тебе люблять, правда?

Адже в тебе є мама чи тато, бабуся чи дідусь, або братики та сестрички, а може, й усі разом – і, звичайно, ти знаєш, що всі вони тебе дуже люблять.

Вони піклуються про тебе, граються з тобою, радіють твоїм успіхам і жаліють тебе, коли трапляються якісь неприємності.

І ти їх, своїх рідненьких, теж дуже любиш – правда?

Любити це так радісно, ​​тепло та затишно, бо ви один про одного думаєте, один одному допомагаєте, один одного жалієте. І хочеться, щоб усі всіх любили, щоб усі були добрі та веселі.

А як це зробити?

Зовсім нескладно: сам намагайся всіх любити, бути з усіма добрим – так й інших людей навчиш любити.

Ти, може, запитаєш: «А як же люди здогадаються, що я їх люблю?»

Дуже просто: не вередуй, не обманюй, не капризуй, нікого не ображай і сам не ображайся.

Будь ласкавим, слухняним, добрим, працьовитим – і твої близькі скажуть: «Цій дитині Бог дав велику любов».

Адже ти знаєш, що все добре у нас від Бога? Запитуєш чому?

Та тому, що Бог і є все Добро, вся Любов, вся Правда, і взагалі все добре, зібране разом.

Ти цього не знав?

Ти думав, Бог десь дуже далеко, незрозуміло де та Хто?

Так от, виявляється, зовсім не так. Бог і на небі, і в усьому світі, і в серці кожного з нас. Він поряд із кожною людиною.

Бог Всюдисущий і Всесильний – так Його називають, тому що Він присутній скрізь, бачить усе та може зробити все, що хоче.

Але через те, що Він такий сильний і все бачить, боятися Його не треба, адже Він – найдобріший. Він наш Небесний Батько.

Він Творець – Він створив увесь світ, Він дав нам життя. Всі люди – Його діти, і Він усіх любить і допомагає всім.

І тебе Він, друже, любить міцно та ніжно, тому що Він Небесний Батько й любов у Нього Небесна: найсильніша.

А тепер, щоб ти знав, як Він любить нас, я відкрию тобі таємницю – таємницю, яку не знають люди, що забули про Бога, бідні невіруючі чоловічки.

Отож, дві тисячі років тому Син Божий Сам сходив на землю, щоб сказати людям, що Він їх любить!

Він був людиною серед людей; звали Його Іісус Христос. Про це докладно та цікаво написано у чудовій книзі – Біблії, в розділі, який називається Новий Заповіт або Євангеліє.

Ти спитаєш, а що це означає – Син Божий? Хіба Бог має сім’ю?

Ні, звичайно, такої родини, яка буває серед людей, у Нього немає.

І зараз я тобі розповім ще про одну велику таємницю – таємницю Пресвятої Трійці. Виявляється, Бог існує в трьох Особах: Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий.

Це, звичайно, не означає, що троє богів – ні! Бог Один, але цей Бог – Трійця! Він Один (Єдин) у трьох Особах.

Ти запитаєш, як же це може бути один у трьох? Звичайно, нам це дуже складно зрозуміти – адже це Божественна таємниця.

Але уяви собі, наприклад, що ми сидимо ввечері біля багаття та дивимося на вогонь. Горять і потріскують дрова, світло від вогню таке яскраве, що можна читати, а жар такий, що можна закип’ятити в казанку воду для чаю.

А тепер скажи: чи може бути без дров вогонь? Чи може бути вогонь без світла? Чи може бути вогонь без тепла? Ні, ні, ні. Ось і виходить: один (вогонь) існує у трьох (дрова, світло, жар).

Так і Бог, як Небесний Вогонь, існує в трьох Особах: Отець, Син і Святий Дух.

Можна сказати, що Бог показує Себе світові в обличчях: Батько – як Творець світу, Син – як Спаситель світу Іісус Христос, Святий Дух – як Утішитель у світі, Помічник усім, хто хоче бути разом із Богом.

Знаєш, це справді велика таємниця, і навіть найрозумніші мудреці не скажуть тобі, що вони її до кінця пізнали. Але ми можемо проникнути в таємницю Пресвятої Трійці по-іншому: не розумом, а серцем – вірою та любов’ю. Адже ми завжди віримо тим, кого любимо – правда?

Отож, слухай далі.

Бог Отець послав на землю Свого Сина Іісуса Христа, щоб Він спас мир від гріха та від смерті. І ось у маленькій печерці (вертепі) поблизу міста Віфлеєм народився Іісус – Богонемовля.

Маму Його звали Діва Марія. А ми називаємо її ще Богородицею, бо вона народила Бога Іісуса.

Богородиця не заміжня жінка, а Пресвята Діва – адже земного отця в Іісуса не було. Батьком Іісуса Христа був Небесний Бог Отець.

Він послав Бога Святого Духа, який осінив Марію силою Всевишнього, і вона стала матір’ю Бога Сина.

До 30 років Іісус Христос жив зі своєю сім’єю, і тільки найближчі люди знали (а ще деякі – здогадувалися), що Він – Бог, що є людиною, тобто Бог, який став людиною.

А в 30 років Христос вийшов на служіння людям, щоб зблизити їх із Богом.

Він прикликав учнів – апостолів.

І почав навчати людей жити з волі Божої та допомагати їм у їхніх бідах.

Він усіх жалів, втішав, багатьох зцілював від хвороб і навіть мертвих воскрешав. Але люди не зрозуміли Його.

Вожді та правителі думали, що Він хоче відібрати в них владу.

Вони озлобилися на Нього та почали Його переслідувати. Христос міг би їх усіх покарати, міг би навіть вогнем спалити – адже Він Всемогутній Бог! – але Він усіх жалів, навіть тих злих людей жалів.

І ось вони напали на Нього, заарештували, почали над Ним знущатися й, нарешті, ухвалили стратити Його.

Але й тоді Іісус не мстив їм, а просив за них прощення у Бога Отця та говорив, що вони вбивають Його просто через свою глупоту.

Дехто з Його вбивць потім покаявся, і навіть став святим, як воєначальник Лонгін.

Тільки колишній друг Христа – Юда одразу ж провалився в пекло, бо зрадив найсвятіше – любов і довіру свого Вчителя Іісуса, а покаятися (вибачитись) не захотів.

Так що, друже мій, бачиш як: Сам Господь наш (так ми звемо Бога) Іісус Христос дав добровільно вбити Себе, убити страшною карою розп’яттям. Його руки та ноги прибили величезними цвяхами до дерев’яного хреста й залишили так помирати під спекотним південним сонцем.

Чому ж Бог це допустив? Саме тому, що Він нас любить, жаліє та хоче врятувати.

Розумієш? Чи не дуже?

Тоді я відкрию тобі третю таємницю: Спасіння наше в тому, щоб ЖИТИ ВІЧНО З БОГОМ У ЦАРСТВІ НЕБЕСНОМУ.

Але щоб жити вічно, треба перемогти зло та смерть. Адже на землі всі люди рано чи пізно вмирають – ти, звісно, ​​про це знаєш. А перемогти смерть може лише Бог.

Знаєш, коли тоне корабель, то сотні людей потрапляють у воду та залишаються наодинці з бурхливими хвилями. Як уже тут не борсайся, все одно зрештою загибель неминуча.

Щоб врятувати їх, потрібно, щоб поряд був хтось – сильніший за хвилі та вище води. Для всіх людей цей хтось – Спаситель – Іісус Христос.

На хресті Він Сам увійшов у смерть, як у бурхливе море – і переміг її. Христос три дні боровся зі смертю – і ожив, воскрес із мертвих!

Так Він відкрив нам шлях до спасіння – зламав двері в’язниці смерті. І з того часу смерть уже не страшна, скінчилася її влада.

Тепер кожен може піти за Христом, може воскреснути, може жити вічно – але тільки з Воскреслим Христом, тільки вірячи в Нього, люблячи Його, тільки виконуючи Його заповіді.

І всі добрі люди, всі християни, діти Христові, у найсвітліше і найрадісніше свято року – на Великдень – співають про те, що Христос переміг смерть, воскрес із мертвих і подарував нам вічне життя.

Всі весело кажуть один одному: Христе Воскрес! І у відповідь чують такий самий радісний вигук: Воістину Воскрес!